Яка формула репрезентує закон суперечності?

А. ~ (А /\ ~А).

Б. ~ (А /\ А).

В. А /\ ~А.

Г. А \/ ~А.

Д. ~ (А ~А).

23. Закону суперечності підлягають такі форми мислення, як:

А. Поняття.

Б. Судження.

В. Умовиводи.

Г. Категоричні судження.

Д. Несумісні (протилежні, суперечні) судження, поняття, умовиводи.

24. Закон суперечності конкретизується законами логіки класів, законами логіки висловлень, законами логіки предикатів:

А. Так.

Б. Ні.

25. Порушення вимог закону суперечності призводить до таких логічних помилок, як:

А. «Непослідовність міркування».

Б. «Суперечливе мислення».

В. «Неадекватне міркування».

Г. «Незнання предмета міркування».

Д. «Суперечливість».

26. Закон виключеного третього формулюється так:

А. «Суперечливі думки про предмети і явища – неприпустимі: одна – істинна, друга – хибна, третьої – не дано».

Б. «Дві суперечливі думки про один і той самий предмет, в один і той самий час, в одному і тому самому відношенні не можуть бути одночасно ні істинними, ні хибними: одна з них істинна, друга хибна, третьої бути не може».

В. «Будь-які думки про предмети та явища мають бути несуперечливими».

Г. «Дві думки про один і той же предмет або його властивість не можуть бути хибними: одна із них має бути істинною».

Д. «Жодне міркування про світ не повинно містити в собі суперечність».

27. Закон виключеного третього забезпечує в міркуванні таку рису мислення, як:

А. Послідовність.

Б. Несуперечливість.

В. Коректність.

Г. Значущість.

Д. Тотожність.

28. Закон виключеного третього виражається схемою:

А. А \/ А.

Б. А А.

В. ~(А \/ А).

Г. А \/ ~~А.

Д. А \/ ~А.

29. Об’єктивною основою закону виключеного третього є:

А. Наявність у предметів суперечливих властивостей.

Б. Небажання знати про суперечливість в розвитку предметів чи явищ.

В. Практична доцільність.

Г. Обмеженість досвіду.

Д. Існування суперечностей a priori.

30. Закон виключеного третього поширюється на форми мислення, що перебувають у відношенні:

А. Тотожності.

Б. Підпорядкування.

В. Підпротилежності.

Г. Протилежності.

Д. Суперечності.

31. Закон виключеного третього вперше сформулював Арістотель у праці:

А. “Про софістичні міркування”.

Б. “Метафізика”.

В. “Органон”.

Г. “Аналітика перша і друга”.

Д. “Категорії”.

32. Закон виключеного третього лежить в основі таких логічних операцій, як:

А. Обмеження.

Б. Узагальнення.

В. Поділу.

Г. Визначення.

Д. Доведення.

33. Закон виключеного третього конкретизують такі правила логіки висловлень, як:

А. УД: А В; А; А В; В .

~В ~А

Б. УЗК: ~ (А /\ В); В;~ (А /\ В); А .

~А ~В

В. УІ: А ® В; ~В .

~А

Г. УЗ: ~~А .

А

Д. УД/З: А \/ В; ~А; А \/ В, ~В; ~А \/ В; А; А \/ ~В; В .

В А В А

34. Закон виключеного третього лежить в основі міркувань у формі:

А. Дилеми.

Б. Розділово-категоричного умовиводу.

В. Категоричного силогізму.

Г. Суто розділового умовиводу.

Д. Умовно-розділового умовиводу.

35. Закон виключеного третього конкретизується такими законами логіки висловлень, як:

А. (A \/ B) /\ (~A \/ B) = B.

Б. ~ (A /\ B) = ~A \/ ~B.

В. A ® B = (~A \/ B).

Г. A « B = (~A \/ B) /\ (~B \/ A).

Д. ~Х = І.

36. У логіці класів закон виключеного третього постає у формі таких формул:

А. А ∩ ~А = Ø

Б. А U А = U.

В. А ≠ ~А.

Г. (А ∩ В) = ~А U ~В.

Д. А U Ø = А.

37. Порушення вимог закону виключеного третього призводить до помилок, які іменують, як:

А. “Несумісність понять”.

Б. “Неузгодженість думок”.

В. “Непослідовність в міркуванні”.

Г. “Суперечливість у міркуванні”.

Д. “Не випливає”.

Поиск по сайту: