Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ОПОСЕРЕДКОВАНІ УМОВИВОДИ





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Опосередкованим називається умовивід, в якому висновок виводиться з двох або більше засновників. До опосередкованих належать: простий категоричний силогізм, фігури і модуси силогізму, полісилогізм, скорочені та складноскорочені силогізми.

Розв’язування завдань на вказані вище умовиводи складає чималі труднощі. Це пояснюється тим, що в переважній більшості підручників з логіки методика розв’язування завдань і виконання вправ не наводиться, а якщо й подибується, то займає мізерну частку від того, що мало би бути. Крім того, відсутні спеціальні методичні посібники, в яких розглядалися б усі наявні а також можливі технічні прийоми аналізу силогізмів. У деяких методичних посібниках наразі подаються «алгоритми» розв’язування логічних завдань і навіть розв’язкові процедури, проте вони мають радше консультативний характер, ніж пояснювально-коментуючий.

До того ж варто пам’ятати, що без ґрунтовного знання теорії силогізму розв’язати бодай найпростіше завдання практично неможливо. Тому необхідно спершу засвоїти теоретичний матеріал, ознайомитися з методикою розв’язування завдань та виконання вправ, опанувати всі можливі технологічні прийоми, а відтак приступати до розв’язкових процедур.

Розв’язуючи завдання чи виконуючи вправи на простий категоричний силогізм, треба передусім визначити типи суджень, що входять до його складу, відтак виявити його терміни, більший і менший засновки, фігуру і насамкінець модус силогізму. Тільки після цього приступаємо до з’ясування правильності побудови силогізму за спеціальними та загальними правилами. До речі, можна практикувати й різні способи чи методи перевірки правильності міркувань у формі силогізму та несилогістичних умовиводів: метод семантичних таблиць, метод аналітичних таблиць, прямі та непрямі способи доведення вивідності висновку із засновників, логічні прийоми виявлення логічної загальної значущості формул, які репрезентують силогістичні міркування, методи числення і т. ін. Такий підхід сприятиме розвитку когнітивного потенціалу особистості, виявленню не тільки репродуктивної здатності, а й формуватиме творчі здібності, вмотивовані самою природою людини як мислячої істоти, що активно й цілеспрямовано пізнає дійсність. Не випадково дослідники форм і способів розвитку знання звернули увагу на те, що пошук середнього терміна силогізму має проблемний характер, тобто є творчим процесом.

 

Завдання. Дайте логічний аналіз силогізму: визначте тип суджень, що входять до його складу; обґрунтуйте свої міркування за допомогою основних правил силогізму.

«Оскільки жодна людина не може літати, то й жоден філософ не може літати, бо всі філософи – люди».

Логічний аналіз треба почати зі встановлення типу суджень, що входять до його складу. Чому? Тому що встановлення типу суджень допоможе знайти висновок силогізму і в деяких випадках із самого початку можна буде виявити логічну неспроможність силогізму.

Давайте простежимо, як визначення типу суджень, що входять до складу силогізму, дає змогу віднайти його висновок.

Аналіз даного міркування дає підстави твердити, що до складу цього силогізму входять категоричні судження Е Е А. На цій підставі можемо вважати, що дане міркування є різновидом категоричного силогізму.

(Е) Жодна людина не може літати.

(Е) Жоден філософ не може літати.

(А) Усі філософи – люди.

Визначивши типи суджень, що входять до складу цього силогізму, ми можемо з певністю твердити, що судження А не може бути висновком, бо нам уже відомо, що з двох заперечних засновків висновок не випливає. Отже, судження А є одним із засновків цього силогізму, а висновком може бути одне із суджень типу Е.

Припустимо, що висновком є судження: «Жодна людина не може літати».

Будуємо силогізм за схемою:

(Е) Жоден філософ (М+) не може літати (Р+).

(А) Усі філософи (М+) – люди (S¯).

(Е) Жодна людина (S+) не може літати (Р+).

За місцем середнього терміну (М) ми можемо твердити, що цей силогізм побудований за третьою фігурою (середній термін (М) займає місце суб’єкта в засновках). Проте висновок, згідно з правилом третьої фігури, має бути лише частковим судженням, а не загальним, як у силогізмі, який ми щойно побудували. Опріч цього, тут порушено правило термінів силогізму, за яким термін, не розподілений у засновку, не може бути розподіленим у висновку. В аналізованому нами силогізмі менший термін у засновку не розподілений (S¯), а у висновку – розподілений (S+), що суперечить зазначеному вище правилу термінів силогізму.

Отже, судження «Жодна людина не може літати» не може бути висновком. Очевидно, висновком буде судження «Жоден філософ не може літати».

(Е) Жодна людина (М+) не може літати (Р+).

(А) Усі філософи (S+) – люди (М¯).

(Е) Жоден філософ (S+) не може літати (Р+).

Отже, висновок знайдено правильно, оскільки всі правила силогізму тут виконуються.

 

Завдання. Знайдіть більший, менший, середній терміни та засновки в наступних категоричних силогізмах:

1. Усі метали – провідники. Золото – це метал. Отже, золото – провідник.

2. Речення «Вечоріє» – просте речення, бо воно належить до безособових речень, а всі безособові речення – прості речення.

Зразок відповіді. Аналіз силогізму починаємо з висновку.

Відомо, що менший термін (S) є суб’єктом висновку, а більший – предикатом (Р) висновку.

У першому силогізмі висновком є судження «Золото – провідник», де суб’єктом є поняття «золото», а предикатом – поняття «провідник». Звідси випливає, що поняття «золото» є меншим терміном, а поняття «провідник» – більшим. Схема міркування матиме такий вигляд:

Усі метали – провідники.

Золото – метал.

Золото (S) – провідник (Р).

Аналізуючи судження «Усі метали (S) – провідники (Р)» і «золото (S) – метал (Р)», ми бачимо, що поняття, котре є предикатом висновку («провідник») входить у судження «Усі метали – провідники (Р)», а поняття, яке є суб’єктом висновку (S), входить у судження «Золото (S) – метал». Крім того, в цих судженнях є спільне поняття «метал», яке відсутнє у висновку. Отже, дане поняття є середнім терміном (М). На підставі знайдених термінів виявляємо більший і менший засновки та висновок і будуємо правильний силогізм:

Усі метали (М+) – провідники (Р¯).

Золото (S+) - метал (М¯).

Золото (S+) провідник (Р¯).

Аналогічно чинимо стосовно інших силогізмів.

 

Завдання. Визначте фігуру та модус простого категоричного силогізму: «Наукова робота має вартість, бо всякий товар має вартість, а наукова робота є товаром».

Щоб розв’язати це завдання, необхідно знайти його терміни і з’ясувати, яке місце займає середній термін, тому що фігура силогізму визначається місцезнаходженням середнього терміна в засновках. Спершу записуємо терміни більшого засновку, відтак – терміни меншого засновку. Проте структуру висновку до схеми фігури не залучають, бо середній термін не входить у висновок.

Визначаючи модус силогізму, спершу записують судження, яке є більшим засновком силогізму, відтак записуємо судження, яке є меншим засновком, і нарешті – судження, яке є висновком силогізму.

Беручи до уваги терміни, засновки, будуємо силогізм:

(А) Будь – який товар (М) має вартість (Р).

(А) Наукова робота (S) – товар (М).

(А) Наукова робота (S) має вартість (Р).

У цьому силогізмі середній термін (М) у більшому засновку займає місце суб’єкта, а в меншому – предиката. Отже, це перша фігура простого категоричного силогізму.

Схема фігури:

М P

 

 

S М

Модус фігури даного силогізму визначаємо за типом суджень, що входять у засновки і висновок.

М а Р

S а М

S а Р

Отже, міркування здійснено за першим модусом першої фігури (А А А) або Ваrbаrа.

 

Завдання. Перевірте, чи даний силогізм є правильним. Якщо ні, то обґрунтуйте свої міркування: «Деякі рослини – отруйні, а білі гриби - рослини, отже, білі гриби – отруйні».

Зауважимо, щоб розв’язати це завдання, треба перевірити, чи не порушені в ньому загальні та спеціальні правила фігур силогізму. Якщо дотримано всіх правил, то силогізм – правильний, якщо будь-яке з них порушене – то силогізм неправильний.

Маючи навички у розв’язанні попередніх завдань, вам легко буде справитись з цим завданням. Результатом аналізу буде такий силогізм:

(І) Деякі рослини (М¯) – отруйні (Р¯).

(А) Білі гриби (S+) – рослини (М¯).

(А) Білі гриби (S+) – отруйні (Р¯).

Зразок відповіді. За місцем середнього терміну – це перша фігура силогізму. За типом суджень, що входять до засновків і висновку, це модус І А А. Проте зауважимо, що такого модусу перша фігура немає. У цьому силогізмі порушено спеціальне правило першої фігури, згідно з яким більший засновок має бути загальним судженням, а в нашому випадку – він частковий (не всі рослини отруйні). І нарешті, в цьому силогізмі порушено одне з правил засновків і правило термінів: 1) якщо один із засновків – частковий, то і висновок має бути частковим; 2) середній термін повинен бути розподіленим хоча б в одному із засновків. У нашому випадку середній термін нерозподілений у жодному із засновків. Якщо середній термін нерозподілений, то висновок із засновків не випливає, тобто відсутнє відношення логічного слідування між засновками і висновком.

 

Завдання. Визначте фігуру і модус силогізму. Якщо силогізм неправильний, то обґрунтуйте свої міркування.

І. «Наукова проблема є пізнавальним завданням. Отже, запитання не є пізнавальним завданням, бо запитання не є науковою проблемою».

 

(А) Наукова проблема (М+) є пізнавальним завданням (Р¯)

(Е) Запитання (S+) не є науковою проблемою (М+)

(Е) Запитання (S+) не є пізнавальним завданням (Р+)

 

Завдання. За місцем середнього терміна цей силогізм належить до першої фігури. Його модус А Е Е. Тут має місце порушення правила першої фігури: менший засновок має бути ствердним. Крім цього, порушено правило термінів: термін, нерозподілений у засновку, не може бути розподіленим у висновку. У цьому силогізмі більший термін нерозподілений у засновку (Р¯), а у висновку – розподілений (Р+), тут має місце помилка, що має назву «недозволене розширення більшого терміна».

ІІ. «Жодна теорія не є універсальною, а всі теорії є системами знання. Звідси випливає, що системи знання не є універсальними».

(Е) Жодна теорія (М+) не є універсальною (Р+)

(А) Усі теорії (М+) є системами знання (S¯)

(Е) Системи знання (S+) не є універсальними (Р+)

Висновок у цьому силогізмі зроблено за третьою фігурою.

Міркування здійснено за модусом Е А Е. Але такого модусу за третьою фігурою немає, бо висновок за третьою фігурою може бути лише частковим, а в цьому силогізмі висновок є загальним судженням (Е). Отже, порушено правило третьої фігури силогізму. Якщо порушено якесь спеціальне правило силогізму, то порушене також і загальне правило силогізму. В цьому силогізмі менший термін нерозподілений у засновку, але розподілений у висновку. Тут має місце помилка, яка зветься «недозволене розширення меншого терміна».

Даний силогізм можна побудувати коректно. Якщо висновок взяти частковим судженням, то менший термін буде розподіленим.

(Е) Жодна з теорія (М+) не є універсальною (Р+)

(А) Усі теорії (М+) є системами знання (S¯)

(О) Деякі системи знання (S¯) не є універсальними (Р+).

Щоб перевірити наявність логічного слідування в будь-якому модусі простого категоричного силогізму, необхідно здійснити наступні логічні дії, а саме: а) засновки і висновок записати мовою логіки предикатів; б) засновки з’єднати кон’юнкцією, а висновок приєднати імплікацією, тобто перетворити структуру чи модель міркування в лінійну формулу або теорему; в) користуючись відповідними правилами і законами логіки предикатів, здійснити крок за кроком доведення.

 

Завдання. Перевірити, чи справджується логічне слідування в міркуванні за модусом Dimaris, послуговуючись правилами і законами логіки предикатів.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.