Отже, дана формула є коректною, оскільки висновок з необхідністю випливає із засновків на основі правил вивідності.
Розділово–категоричні умовиводи є дуже поширеною формою міркування. Їх структура і правила досить–таки прості, а тому виведення висновку в розділово–категоричному умовиводі та перевірка його правильності не становлять жодних труднощів.
Розв’язування завдань чи виконання вправ на розділово–категоричний умовивід обох модусів зводиться до двох правил, що стосуються розділового судження:
1) обсяги предикатів розділового судження мають дорівнювати обсягу суб’єкта;
2) предикати мають виключати один одного за обсягом. Суб’єкт розділового судження є діленим поняттям, а предикат – це членами поділу.
Завдання. Чи правильний цей розділово – категоричний умовивід? Свої міркування обґрунтуйте.
“Судження бувають або загальними (Р1), або частковими (Р2), або одиничними (Р3). Це судження не є загальним (Р1), а також не є частковим (Р2). Отже, воно – одиничне (Р3)”.
Зразок відповіді. Цей розділово–категоричний умовивід – правильний. Обсяги предикатів вичерпують обсяг суб’єкта більшого засновку і обсяги предикатів виключають один одного, а також наявна альтернатива. Думка в умовиводі рухається від заперечення одних членів альтернативи до ствердження у висновку інших. Отже, в даному випадку міркування здійснюється у формі заперечно–стверджувального модусу розділово–категоричного умовиводу. Умовивід побудований за всіма правилами даного міркування. Його схема в традиційній логіці матиме такий вигляд:
S є або Р1, або Р2, або Р3
S не є ні Р1, ні Р2
Отже, S є Р3
Мовою сучасної символічної логіки його можна записати так:
А \/ В \/ С; ~ В /\ ~ С
А
Або у вигляді лінійної формули, тобто теореми:
(((А \/ В)\/С)) /\ ~ В) /\ ~ С)) → А
Розв’язуючи завдання на дилему, пам’ятайте, що смисл дилеми полягає в необхідності вибору між двома альтернативами, трилеми – між трьома рішеннями, полілеми – більше ніж трьома розв’язками.
Крім цього, треба мати на увазі й те, що головна умова правильності лематичних умовиводів полягає в тому, що альтернативи, які містять ці умовиводи, вичерпують усі можливі наслідки. Порушення цієї умови призводить до хибних висновків.
Завдання. Перевірте логічну коректність цього умовно–розділового (лематичного) умовиводу, визначте його вид і побудуйте його схему:
1)Якщо філософ визнає первинність матерії та вторинність свідомості, то він належить до табору матеріалістів.
Якщо він визнає первинною свідомість, дух, а матерію вторинною, то він належить до табору ідеалістів.
Але філософ може вважати первинною або матерію, або свідомість.
Зразок відповіді. Цей умовивід не є правильним, оскільки в ньому відсутній висновок “Отже, філософ може бути або матеріалістом, або ідеалістом”. Засновки побудовані за моделлю складної конструктивної дилеми – одного із видів умовно–розділового міркування.