АНАЛОГІЯ ЯК ТРАДУКТИВНИЙ УМОВИВІД

Аналогія як вид умовиводу використовується в пізнанні там, де інші форми умовиводу не можуть бути застосовані. Дедукцію ми використовуємо там, де маємо знання про загальні закономірності, індукцію – там, де є група однорідних предметів або явищ, а от аналогію застосовуємо там, де нам доводиться вивчати (аналізувати) один якийсь предмет чи явище.

Щоб здійснити вивід за аналогією властивостей чи відношень, ми мусимо мати знання про інший предмет (модель), подібний до предмета, явища, які ми вивчаємо чи досліджуємо. Іншими словами, модель (зразок) – об’єкт, ознака якого переноситься на інший об’єкт, називається суб’єктом. Модель має бути вивчена досконаліше, ніж той предмет чи явище, про який ми збираємося і маємо намір, чи прагнемо зробити висновок. Висновок за аналогією – судження проблематичне, і тому вірогідність висновків за аналогією буде різною.

Виконуючи вправи чи розв’язуючи завдання, маємо пам’ятати про умови підвищення ступеня ймовірності висновків за аналогією, про можливі помилки при недотриманні цих умов, а також структуру міркувань за цією формою умовиводу.

Завдання. Визначте вид аналогії та обґрунтуйте її коректність.

За легендою сенатор Мененій Агріппа заспокоював плебеїв–бунтівників так: “Кожний з вас знає, що в організмі людини існують різні частини, причому кожна з них виконує свою певну роль: ноги переносять людину з одного місця в інше, голова думає, руки працюють. Держава – це теж організм, в якому кожна частина призначена для виконання своєї певної ролі: патриції – це мозок держави, плебеї – це її руки. Що було б з людським організмом, якби окремі його частини збунтувались і відмовились виконувати призначену їм роль? Якби б руки людини відмовилися працювати, голова – думати, тоді людина була б приречена на загибель. Те саме станеться, якщо її громадяни будуть відмовлятися виконувати те, що є їх природним обов’язком” (16).

Зразок відповіді. У цьому випадку має місце аналогія відношень. Модель – частини тіла, прототип – соціальна група. Вихідним є відношення взаємозалежності. З моделі на прототип переноситься відношення підпорядкування (субординації). Але підстави для такого перенесення немає, бо ноги і руки не можуть виконувати функції голови, а плебеї (звичайно, за певних умов) можуть виконувати ті функції управління державою, котрі присвоїли собі патриції.

5.4. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Чим відрізняється умовивід від інших форм мислення?

2. У чому полягає відмінність безпосередніх умовиводів від опосередкованих?

3. Які умовиводи називаються безпосередніми?

4. Що таке перетворення?

5. Які труднощі виникають при перетворенні суджень?

6. У чому суть обернення суджень?

7. Які труднощі виникають при оберненні суджень?

8. Що називається протиставленням предикатові?

9. Що характерно для суб’єкта і предиката у висновку, отриманому за схемою протиставлення предикатові?

10. У чому полягає суть протиставлення суб’єктові?

11. З яких послідовних логічних дій складається протиставлення суб’єктові?

12. Які поняття утворюють висновок при перебудові судження–засновку за методом протиставлення суб’єктові?

13. У чому суть логічної підстави для здійснення операцій перетворення й обернення?

14. Яке практичне значення мають безпосередні умовиводи?

15. У чому сенс “логічного квадрату “та “секстограми”?

16. Чим різняться протилежні судження від суперечних?

17. Що таке контрпозиція?

18. Що характерно для дедуктивних умовиводів?

19. На які види поділяються дедуктивні умовиводи залежно від типів суджень, що входять до їх складу?

20. У який спосіб можна визначити фігуру силогізму?

21. Як формулюється аксіома силогізму та її інтерпретації?

22. Як встановити у засновках більший і менший терміни?

23. У який спосіб встановити середній термін?

24. Як визначити більший і менший засновки силогізму?

25. Які ви знаєте правила термінів силогізму?

26. Чому силогізм складається з трьох термінів?

27. Чому середній термін має бути розподіленим принаймні в одному із засновків?

28. Чому крайній термін, який нерозподілений у засновку, має бути нерозподіленим у висновку?

29. Чому крайній термін, який розподілений у засновку, має бути розподіленим у висновку?

30. Чому із двох часткових засновників не можна отримати ніякого висновку?

31. Чому із двох заперечних засновків не можна вивести ніякого висновку?

32. Чому, якщо один із засновків є заперечним судженням, то й висновок має бути заперечним?

33. Чому, якщо один із засновків є частковим судженням, то й висновок має бути частковим?

34. Чим різняться між собою фігури силогізму?

35. Що характерне для кожної з чотирьох фігур силогізму?

36. Чому більший засновок першої фігури має бути загальним, а менший засновок – судженням ствердним?

37. Чому більший засновок другої фігури має бути загальним, а менший засновок – судженням заперечним?

38. Чому менший засновок третьої фігури має бути ствердним, а висновок частковим судженням?

39. Скільки є різновидів силогізму, що різняться між собою якісною та кількісною характеристикою суджень, які входять до їх складу?

40. Скільки є різновидів (модусів) силогізму, що відмінні між собою як за кількістю і якістю засновків та висновків, так і місцем розташування в них середнього терміну. Скільки цих різновидів є правильними, тобто такими, що не суперечать правилам засновків і термінів силогізму?

41. Чому міркують ентимемами?

42. Які є види ентимем?

43. Як відновлюють ентимему в повний силогізм?

44. Який силогізм називається складним?

45. Що таке просилогізм та епісилогізм?

46. Які види полісилогізмів ви знаєте?

47. Яке значення мають складні й складноскорочені силогізми?

48. Які є модуси розділово–категоричного умовиводу?

49. Від чого залежить істинність розділово–категоричного умовиводу?

50. У чому особливість суто умовного умовиводу?

51. Яка будова умовно–категоричного умовиводу?

52. Які модуси умовно–категоричного умовиводу ви знаєте?

53. Що таке дилема, трилема, полілема?

54. Які є види дилеми?

55. Чим різняться конструктивні та деструктивні дилеми?

56. Які види індуктивних умовиводів ви знаєте?

57. Чим відрізняються індуктивні умовиводи від дедуктивних?

58. Що характерне для повної індукції?

59. У чому полягає суть математичної індукції?

60. Яка індукція називається неповною?

61. Що характерне для популярної індукції?

62. Яку індукцію називають науковою?

63. Які методи встановлення причинних зв’язків між явищами ви знаєте?

64. У чому суть методу єдиної подібності?

65. Що ви знаєте про метод єдиної відмінності?

66. У чому перевага поєднаного методу єдиної подібності та відмінності?

67. Що вам відомо про метод супутніх змін?

68. Яке правило лежить в основі методу залишків (остач)?

69. Які умови підвищують ступінь вірогідності висновків за неповною індукцією?

70. Яка роль індукції та її методів у процесі пізнання об’єктивної реальності?

71. Що таке аналогія як вид умовиводу?

72. Чому висновки за аналогією мають правдоподібний характер?

73. Які види аналогії ви знаєте?

74. Як підвищують ступінь вірогідності висновків за аналогією?

75. Чи існує взаємозв’язок між дедуктивними, індуктивними умовиводами та виводами за аналогією?

Поиск по сайту: