Які правила засновків порушено в цих силогізмах?

А. Будь – який неправильний силогізм не побудований за правилами логіки.

Цей силогізм неправильний.

Цей силогізм побудований за правилами логіки.

Б. Жоден справжній учений не є авантюристом.

Комерсант – не є вченим.

Комерсант є авантюристом.

В. Деякі ромби – квадрати.

Деякі прямокутники – квадрати.

Деякі прямокутники – ромби.

Г. Жоден українець не є американцем.

Японці не є українцями.

Японці є американцями.

11. Визначте фігуру силогізму в таких умовиводах:

А. Жодна загарбницька війна не є справедливою.

Національно-визвольні війни є справедливими.

національно-визвольні війни не є загарбницькими.

Б. Усі, хто мав підпільну кличку, був воїном УПА.

Прокопець не мав підпільної клички.

Прокопець не був воїном УПА.

В. Деякі партії виражають інтереси мафіозних кланів.

Усі партії – політичні організації.

Деякі політичні організації виражають інтереси мафіозних кланів.

Г. Усі квадрати – паралелограми.

Усі паралелограми -- чотирикутники

Усі чотирикутники – квадрати.

12. Які правила фігур порушено в цих силогізмах:

А. Усі планети Сонячної системи обертаються навколо Сонця.

Деякі планети Сонячної системи не мають атмосфери.

Деякі з них, що не мають атмосфери, не обертаються навколо Сонця.

Б. Метали тонуть у воді.

Натрій не тоне у воді.

Натрій не метал.

В. Зірки – небесні тіла.

Усі зірки мають кулясту форму.

Деякі з тих, що мають кулясту форму, - небесні тіла.

Г. Люди – мислячі істоти.

Мавпи – не люди.

Мавпи не мислячі істоти.

Д. Планети – небесні тіла.

Комети – небесні тіла.

Комети – планети.

13. Доведіть, що вказані нижче модуси не можна вважати правильними:

а). за першою фігурою – АЕЕ, АОО, ІАІ, ОАО;

б). за другою фігурою – ААА, АІІ, ІАІ, ОАО;

в). за третьою фігурою - ЕАЕ, АЕЕ, ААА.

14. Наведіть по одному прикладу на кожній правильний модус:

а). за першою фігурою – ААА, ЕАЕ, АІІ, ЕІО;

б). за другою фігурою – ЕАЕ, АЕЕ, ЕІО, АОО;

в). за третьою фігурою – ОАО, ААІ, АІІ, ІАІ, ЕАО, ЕІО;

г). за четвертою фігурою – ААІ, ЕАО, ІАІ, ЕАО, АЕЕ.

15. Здійсніть логічний аналіз ентимем, відновивши їх до повного силогізму, визначте його фігуру та модус:

А. Деякі форми пізнання – раціональні, а всі раціональні форми пізнання дають змогу розкривати суть речей.

Б. Усі люди мають дотримуватись норм моралі, а ви – людина.

В. Цей термін середній, бо він повторюється в засновках і з’єднує їх між собою у висновку.

Г. Ця книга не цікава, бо її рідко запитують у бібліотеці.

Д. Кравчук – фанатик, бо він вірить у те, що його погляди на сто відсотків істинні, а погляди людей інших партій видаються йому на сто відсотків хибними.

Е. Будь-які прояви радикалізму в політиці суперечать принципу толерантності, отже, вони є антигуманними.

Є. Філософські погляди Карла Поппера оригінальні, бо вони містять нові ідеї.

16. Проаналізуйте ентимеми: відновіть їх до повного силогізму, визначте фігуру, модус і характер логічної помилки, якщо вона має місце:

А. Усі люди мають свідомість, а собаки не люди.

Б. Цей студент не є відмінником, бо він має задовільні оцінки з деяких навчальних дисциплін.

В. Ця суша – острів, бо вона омивається з усіх боків водою

17. Чи правильні ці полісилогізми? Відповідь обґрунтуйте:

А. Усі паралелограми – чотирикутники.

Усі прямокутники – чотирикутники.

Усі прямокутники – паралелограми.

Усі квадрати – паралелограми.

Жоден трикутник не є квадратом.

Жоден трикутник не є паралелограмом.

Б. Усі прямокутники – паралелограми.

Усі квадрати – прямокутники.

Усі квадрати – паралелограми.

Усі паралелограми – чотирикутники.

Усі квадрати – паралелограми.

Усі квадрати – чотирикутники.

Усі чотирикутники – геометричні фігури.

Усі квадрати – чотирикутники.

Усі квадрати – геометричні фігури.

В. Усі паралелограми – чотирикутники.

Жодна трапеція не є паралелограмом.

Жодна трапеція не є чотирикутником.

Усі ромби – чотирикутники.

Жоден ромб не є трапецією.

Г. 1. Усі прямокутники – паралелограми.

Усі ромби – паралелограми.

Усі ромби – прямокутники.

2. Усі прямокутники – чотирикутники.

Усі ромби – прямокутники.

Усі ромби – чотирикутники.

Д. Усі паралелограми – чотирикутники.

Жодна трапеція не є паралелограмом.

Жодна трапеція не є чотирикутником.

Усі квадрати – чотирикутники.

Жоден квадрат не є трапецією.

18. Відновіть такі сорити:

А. Усі раціональні числа – дійсні числа.

Усі натуральні числа – раціональні числа.

Усі непарні числа – натуральні числа.

Три – непарне число.

Три дійсне число.

Б. Усі ромби – паралелограми.

Усі ромби мають попарно паралельні сторони.

Усі квадрати – ромби.

Квадрати мають взаємно перпендикулярні

діагоналі, які діляться в точці їх перетину.

Усі квадрати – паралелограми.

В. Усі квадрати – прямокутники.

Усі прямокутники – паралелограми.

Усі паралелограми – трапеції.

Усі квадрати трапеції.

Г. Усі паралелограми – трапеції.

Усі прямокутники – паралелограми.

Усі квадрати – прямокутники.

Усі квадрати – трапеції.

Д. Усі вожді смертні.

Усі, хто керує державою, - вожді.

Усі президенти керують державою.

Усі президенти смертні.

Е. Усі люди міркують.

Усі, хто має, поняття, - люди.

Усі вчені мають поняття.

Усі вчені міркують.

19. Відновіть такі епіхейреми до повних силогізмів:

А. Усі ромби – чотирикутники, бо вони паралелограми.

Усі квадрати – ромби, бо вони рівносторонні чотирикутники.

Усі квадрати – чотирикутники.

Б. Будь-яка національна мова є найвищою духовною цінністю народу, отже й українська мова є найвищою духовною цінністю народу.

Будь–яка найвища цінність народу має захищатися Законом.

Українська мова має захищатися Законом.

В. Усі ромби – чотирикутники, бо всі паралелограми – чотирикутники.

Усі квадрати – ромби, бо всі рівносторонні чотирикутники – ромби.

Усі квадрати – ромби.

20.Які з цих розділово–категоричних умовиводів є правильними, а які – неправильними? Свої міркування обґрунтуйте:

А. Право або дане природою, або ґрунтується на домовленості між людьми. Але право не дане природою; Отже, воно ґрунтується на домовленості (Ж.– Ж. Руссо).

Б. Цей прикметник має основу або на твердий, або на м’який приголосний звук. У даному випадку основа закінчується на твердий приголосний. Отже, цей прикметник не має основи на м’який приголосний.

В. Логічні помилки бувають або навмисними (софізми), або ненавмисними (паралогізми). Відомо, що ця людина не могла порушити вимог (приписів) логіки, тому її помилка є паралогізмом.

Г. Будь-яке поняття є конкретним або абстрактним. Це поняття – конкретне. Отже, це поняття не абстрактне.

21. Які з цих умовно–категоричних умовиводів є правильними, а які – неправильними? Свої міркування обґрунтуйте:

А. Якщо держава стимулює відмову своїх громадян від української мови, то непатріотично налаштовані її громадяни відмовляються від української мови.

Ця держава стимулює відмову своїх громадян від української мови.

Непатріотично налаштовані громадяни цієї держави відмовляються від української мови.

Б. Якщо студент не прочитав цієї книги, то він не набув необхідних знань.

Студент прочитав цю книгу.

Студент набув необхідних знань.

В. Якщо до провідника прикласти різницю потенціалів, то навколо нього виникає магнітне поле.

Навколо провідника виникло магнітне поле.

До провідника прикладено різницю потенціалів.

Г. Той, хто не вивчив логіки, той не розуміє суті логічного аналізу.

Дехто розуміє суть логічного аналізу.

Хтось вивчав логіку.

Д. Якщо в людини підвищена температура, то вона потребує допомоги лікаря.

У цієї людини температура не підвищена.

Ця людина не потребує допомоги лікаря.

22. Перевірте логічну коректність цих умовно–розділових умовиводів, визначте їх вид, побудуйте схему:

А. Якщо правові теорії прогресивні, то вони сприяють розвиткові суспільства; якщо ж правові теорії реакційні, то вони гальмують розвиток суспільства. Але правові теорії можуть бути або прогресивними, або реакційними. Отже, правові теорії або сприяють розвиткові суспільства, або гальмують розвиток суспільства.

Б. Якщо цьому хворому зробити операцію на очі (А), то він втратить зір назавжди (В). Якщо цю операцію не робити (~ А), то він все одно втратить зір назавжди (В). Але йому операцію зроблять (А), або не зроблять (~ А). Отже, хворий у будь–якому випадку втратить зір назавжди (В).

В. Якщо я скажу, що ми виграємо двобій з адміністрацією, мене вважатимуть хвальком. Якщо я стану твердити, що ми програли двобій з адміністрацією, то мене охрестять песимістом. Але я мушу сказати одне з двох: або ми переможемо, або програємо.

Г. Якщо голова сільради П. діяв на власний розсуд, то він непорядна людина. Якщо ж він діяв не на власний розсуд, то він маріонетка в руках іншого. Але голова сільради П діяв на власний розсуд, або не на власний розсуд.

Д. Існуюче повинно бути або єдиним, або множинним, але воно, по–перше, не може бути єдиним, бо, як будь–яка величина, воно є подільним; а єдине, ставши множинним, перестає бути єдиним; по–друге, існуюче не може бути множинним. А якщо немає єдиного (це щойно доведено), то немає й множинного; адже множинне - це поєднання єдиних. Отже, нічого не існує (Горгій).

23.Визначте вид цих індуктивних умовиводів:

А. Перша фігура силогізму має спеціальні правила.

Друга фігура силогізму має спеціальні правила.

Третя фігура силогізму має спеціальні правила.

Четверта фігура силогізму має спеціальні правила.

Отже, всі фігури силогізму мають свої спеціальні правила.

Б. Сонце має кулясту форму. Земля має кулясту форму. Місяць має кулясту форму. Отже, всі небесні тіла мають кулясту форму.

24.У наведеному прикладі:

А. відшукайте висновок; б) який метод встановлення причинних зв’язків тут застосовано; в) встановіть, чи висновок є достовірним, чи ні.

Шукаючи вівцю, Магнус відчував, що його чоботи прилипають до голого каміння. Торкнувся руками Магнус каменя – останній виявився сухим і до рук не липнув. Роззувся пастух. Торкнувся шкіряною частиною чобота до каменя – не прилипає, торкнувся тим місцем чобота, де були цвяхи, - прилипає, торкнувся тим кінцем палиці, який був оббитий залізом, - прилипає. У такий спосіб Магнус відкрив магніт. Запитання: а) порівнюючи які предмети, Магнус виявив їх єдину відмінність? б) як Магнус довідався, що ці камені називаються магнітом?

25. Визначте структуру такої аналогії:

Той, хто захоплюється практикою без науки, нагадує керманича, що приходить на корабель без руля і компаса; в нього ніколи не має впевненості в тому, куди він пливе (Леонардо да Вінчі).

ТЕСТ

1. Формою отримання вивідного знання є умовивід:

А. Так.

Б. Ні.

2. Умовивід – це:

А. Форма мислення (міркування), в якій з одного або кількох суджень-засновків виводить судження-висновок, що містить у собі нове знання.

Б. Система впорядкованих суджень.

В. Форма і спосіб розсудку.

3. Умовивід є засобом опосередкованого пізнання об’єктивної реальності:

А. Так.

Б. Ні.

4. Онтологічною основою умовиводу є:

А. Зв’язки і відношення речей і явищ об’єктивної реальності.

Б. Відношення між думками.

В. Зв’язки між внутрішніми елементами форм мислення.

5. В умовиводі думка рухається:

А. Від загального до часткового, від часткового до загального, від часткового до часткового.

Б. Від загального до одиничного, від одиничного до одиничного, від відомого до невідомого.

В. Від аналітичного до синтетичного, від парадигмального до невідомого, від визнаного до можливого.

6. Логічне слідування – це:

А. Відношення між судженнями в структурі міркування, при якому з А випливає В тоді і тільки тоді, коли В істинне кожен раз, якщо істинне А.

Б. Зв’язок між думками, який залежить від самих думок.

В. Логічна залежність між судженнями, що входять до складу певної системи суджень.

7. Логічною структура умовиводу містить:

А. Засновки і висновки.

Б. Вихідні й похідні судження.

В. Головні й вивідні висловлення.

8. Засновки умовиводу – це:

А. Судження, з яких виводиться висновок.

Б. Гіпотези, з яких виводяться наслідки.

В. Закони, з яких виводять теореми.

9. Висновок – це:

А. Судження, яке випливає із засновків.

Б. Нова думка.

В. Словосполучення, що виражає закінчену думку.

10. Вивід – це:

А. Послідовність суджень, зв’язаних відношенням логічного слідування.

Б. Фрагмент раціонально-розсудкової діяльності.

В. Набір суджень, що потребують впорядкування.

11.За характером логічного слідування між засновками і висновком усі умовиводи поділяють на:

А. Необхідні (демонстративні) й правдоподібні (ймовірні).

Б. Демонстративні й недемонстративні.

В. Правдоподібні й неправдоподібні.

12.Необхідний(дедуктивний) умовивід – це міркування, в якому:

А. З істинних засновків, якщо наявне відношення логічного слідування між засновками і висновком, виводиться істинний висновок .

Б. Із засновків випливає висновок.

В. Висновок виводиться із засновків за будь-яких умов.

13. До дедуктивних умовиводів належать:

А. Виводи логіки висловлень і виводи логіки предикатів.

Б. Усі умовиводи, в основі яких лежать зв’язки між висловленнями.

В. Умовиводи, в основі яких лежать відношення між термінами суджень.

14. Виводи логіки висловлень поділяються на:

А. Прямі й непрямі.

Б. Прямі й опосередковані.

В. Прямі й безпосередні

Поиск по сайту: