Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Предмет сучасного дипломатичного права





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Зовнішні зносини (зовнішні функції держави) – це сукупність основних напрямків діяльності держави, що здійснюються за його межами.

Дипломатія - відбулося від грецького слова «диплома» – власник диплома, дощечки, що видавалася особі, що направляється за кордон. У широкому змісті – це офіційна діяльність по представництву суб’єкта міжнародного права, по захисту мирним шляхом прав і інтересів суб’єкта міжнародного права, його громадян і юридичних осіб в іншій державі. У вузькому змісті – це мистецтво ведення переговорів і висновку договорів і угод.

Під дипломатичним правом варто розуміти сукупність встановлюваних у результаті угоди і забезпечуваних суб’єктами міжнародного права принципів і норм, що виражають волю суб’єктів міжнародного права, що беруть участь у міжнародному спілкуванні і регулюють діяльності цих суб’єктів з метою підтримки і зміцнення світу і мирного співіснування.

Орган зовнішніх зносин держави – посадова особа, організація, установа, на яке покладене відправлення зовнішніх справ суб’єкта міжнародного права в межах установленої компетенції і яке визнане в цій якості міжнародним правом. Компетенція цього органа визначається внутрішнім правом суб’єкта міжнародного права. Тобто, органи зовнішніх зносин держави – це органи, за допомогою яких здійснюються зв’язки з іншими органами і міжнародними організаціями.

Будь-яка держава, створюючи органи зовнішніх зносин, повинне повідомити іншим суб’єктам міжнародного права і міжнародних організацій про цей орган із указівкою, що саме йому доручена реалізація зовнішніх зносин держави.

Всі органи зовнішніх зносин поділяються на:

внутрішньодержавні органи, що постійно знаходяться на території даної держави;

закордонні органи зовнішніх зносин, що перебувають за межами даної держави.

До внутрішньодержавних органів відносяться:

− органи, що представляють держави з усіх питань (парламент, глава держави, уряд, глава уряду і відомство іноземних справ);

− органи, що представляють державу тільки в одній більш-менш великій області його зовнішніх зв’язків (наприклад, міністерство зовнішньоекономічної торгівлі).

До закордонних органів відносяться:

− постійні органи (дипломатичні представництва: посольства і місії, консульські представництва, торгові представництва, постійні представництва держав при міжнародних організаціях);

− тимчасові органи (спеціальні чи комісії місії, що направляються в інші держави для участі в церемоніальних заходах, ведення переговорів і рішення інших питань, делегації, що направляються для участі в міжнародних конференціях).

Уся міжнародна і внутрішньодержавна діяльність держав по регламентації дипломатичних і консульських відносин повинна відповідати наступним основним принципам і нормам:

− принципам і нормам конституційних (органічних) законів;

− загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права;

− загальновизнаним принципам дипломатичного і консульського права;

− міжнародно-правовій практиці держав;

− принципам і нормам внутрішньодержавного законодавства в профільній області соціальних відносин.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.