Поняття про фігури силогізму

Категоричний силогізм має різні види, що набули назву фігур силогізму. Фігурами силогізму називаються форми силогізму, що відрізняються одна від одної розташуванням середнього терміна в засновках.

Існує чотири фігури силогізму.

У першій фігурі середній термін займає місце суб'єкта у більшому засновку і предиката — в меншому. Правила першої фігури:

1. Більший засновок повинен бути загальним судженням.

2. Менший засновок повинен бути стверджуючим.

Наприклад:

Всі українці (M) – європейці (P).

Петров (S) – українець (M).

Отже, Петров (S) – європеєць (P).

Схема першої фігури:

M - P

S - M

S - P.

Якщо порушити друге правило першої фігури силогізму, то висновок може бути хибним. Наприклад:

Всі студенти (M) складають іспити (P).

Петров (S) не студент (M).

Отже, Петров (S) не складає іспити (P).

Висновок може бути хибним у випадку, якщо Петров школяр, або аспірант.

Висновки першої фігури є результатом підведення окремих випадків під загальне правило, закон, який міститься у більшому засновку.

У другій фігурі середній термін займає місце предиката в обох засновках. Правила другої фігури:

1. Більший засновок повинен бути загальним судженням.

2. Один із засновків повинен бути судженням заперечення.

Наприклад:

Всі прогресивні люди (P) займають позицію миру (M).

Агресори (S) не стоять на позиції миру (M).

Отже, агресори (S) не є прогресивними людьми (P).

Схема другої фігури:

Р - М

S - М

S - Р.

Помилка при порушення другого правила другої фігури може бути такою.

Всі студенти нашого курсу (P) відвідали історичний музей (M).

Петров (S) відвідав історичний музей (M).

Отже, Петров (S) є студентом нашого курсу (P).

Оскільки один із засновків другої фігури силогізму є запереченням, то й висновок завжди має бути запереченням. Друга фігура використовується при доведенні хибності певного положення, шляхом заперечення належності окремих предметів до класу, про який йдеться у більшому засновку.

У третій фігурі середній термін займає місце .суб'єкта в обох засновках. Правило третьої фігури:

1. Менший засновок має бути стверджуючим судженням.

2. Висновок має бути частковим судженням.

Наприклад:

Іваненко і Петренко (M) – українці (P).

Іванов і Петров (M) – студенти економічного факультету ХІУ (S)

Отже, декотрі студенти економічного факультету ХІУ (S) – українці (P).

Схема третьої фігури:

М—Р

М—S

S—Р.

Оскільки судження „Деякі студенти економічного факультету ХІУ – українці” є істинним, то судження „Всі студенти економічного факультету ХІУ – українці” є хибним. У силогізмі третьої фігури достовірний висновок може бути тільки частковим.

Третя фігура застосовується для спростування загальних положень які є хибними, а також для доведення часткової сумісності двох понять, котрі можуть бути несумісними.

У четвертій фігурі середній термін займає місце предиката у більшому засновку і суб'єкта в меншому засновку. Правила четвертої фігури:

1. Якщо два засновки є ствердними, то менший засновок повинен бути загальним, а висновок частковим.

2. Якщо один із засновків – заперечне судження, то більший засновок повинен бути загальним судженням.

Наприклад:

Гонка озброєння (Р) посилює міжнародне напруження (М).

Гонка озброєння (М) погіршує економічний стан громадян (S)

Отже, певні дії, що погіршують економічний стан громадян (S), посилюють міжнародне напруження (Р).

Схема четвертої фігури:

Р - М

М - S

S - Р.

Практично під час мислення четвертою фігурою користуються дуже рідко та звичайно її зводять до першої фігури, що дозволяє утриматись від її аналізу.

Поиск по сайту: