Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Еволюція інституційного напряму



Теоретичні основи традиційного американського інституціоналізму отримали подальший розвиток, а з середини ХХ ст. інституціоналізм перетворився на один з провідних напрямів світової економічної науки.

При вивченні даної теми головна увага студентів має бути приділена чіткому усвідомленню структури сучасного інституціоналізму та з'ясуванню шляхів його еволюції в другій половині ХХ ст. Йдеться про наступні провідні теоретичні відгалуженняінституціоналізму:

· теорії трансформації капіталізму (так звані теорії неокапіталізму);

· соціально-інституціональні технократичні теорії;

· неоінституційна теорія.

Необхідно усвідомити: - гносеологічну спорідненість кожної з означених течій зі структурними елементами традиційного американського інституціоналізму; - їх методологічні та теоретичні особливості; - відповідні ключові дослідницькі задачі, способи їх реалізації; - роль основних результатів дослідження в контексті сучасної економічної науки.

Теоріїсистемної трансформації капіталізму сформувались в 50-60-х рр. ХХ ст. Слід проаналізувати, які реальні економічні та соціальні зрушення вплинули на їх виникнення. В складі даної течії основного значення та найбільшої впливовості набули наступні теорії: - "народного капіталізму" (А.Берлі, Дж.М.Кларк, С.Кузнець, М.Надлер), - "колективного капіталізму" (А.Берлі, Г.Мінз), - "змішаної економіки" (Е.Хансен, Д.Кларк), - "суспільства добробуту" (Дж.Гелбрейт, Д.Кларк), - "соціального партнерства" (Р.Арон, Дж.Гелбрейт) та ін. В кожній з них в тій чи іншій мірі теоретично відбивались якісно нові риси капіталізму, ознаки еволюційної модифікації його соціально-економічної системи та господарського механізму. В цілому зазначені теорії фіксували здатність капіталізму до трансформаційних змін.

При розгляді цих теорій увагу звернути на наявність спільних концептуальних підходів у висвітленні новітніх явищ в економічній системі капіталізму. Вони знайшли втілення в наступних ключових концепціях, які покладені в основу вищезазначених теорій трансформації капіталізму:

1) концепція "дифузії власності" (А.Берлі, Дж.М.Кларк) - дослідження змін у формах та структурі відносин власності в умовах корпоратизації, розвитку акціонерного капіталу, колективних форм підприємництва та ін.;

2) концепція "управлінської революції" (П.Дракер, А.Берлі, Т.Ніколс) - аналіз процесу відокремлення функцій управління в структурі відносин власності, демократизації структури менеджменту;

3) концепція "революції в доходах" (Дж.Гелбрейт, С.Кузнець, Е.Хансен) - розкриття суттєвих змін у відносинах розподілу, аналіз процесів вирівнювання доходів, зростання суспільного добробуту, формування чисельно переважаючого та заможного середнього класу.

Зазначені концепції теоретично фіксували та вивчали нові ознаки посткапіталістичного соціально-економічного розвитку країн з ринковою економікою, основні напрями системних трансформаційних зрушень в другій половині ХХ ст.

Становлення соціально-інституціональних технократичних теорій відноситься до 60-80-х рр. ХХ ст. Цей напрям еволюції інституціоналізму, гносеологічно похідний від інституціоналізму Т.Веблена, є розвитком методології технологічного детермінізму. Предметом дослідження сучасних технократичних концепцій є соціально-економічні наслідки науково-технічного прогресу на різних фазах його сучасного розвитку. Слід зосередити головну увагу на наступних центральних теоріях:

1) Теорії індустріального та нового індустріальногосуспільства (Дж.Гелбрейт, У.Ростоу, Ж.Еллюль, Р.Арон ) - 60-ті рр. Головні проблеми, на розгляді яких студентам слід зосередити увагу: визначення стадій економічного зростання, економічних ознак індустріального суспільства, форм еволюції підприємництва та ринку, посилення ролі техноструктури.

2) Теорія постіндустріальногосуспільства (Ж.Фурастьє, Д.Белл) - 1970-ті рр. Слід розглянути економічні ознаки постіндустріалізму, властиві цьому процесу економічні та інституційні зрушення, формування "економіки послуг", сучасне значення технологічного фактору, науки, освіти, еволюція соціальної структури суспільства, роль науково-технічної еліти.

3) Теорії суспільства "третьої хвилі", інноваційно-підприємницької економіки, суспільства знання, інформаційного суспільства (А.Тоффлер, П.Дракер, Є.Масуда) - 80-90-ті рр. ХХ ст. В центрі уваги при ознайомленні із змістом зазначених теорій має бути розгляд та осмислення соціально-економічних наслідків подальшої техногенної еволюції суспільства: ознак інформаційного суспільства, значення інформаційно-інноваційного сектору економіки, модифікації економічних відносин, змін інституційної структури суспільства, галузевих зрушень, соціальних наслідків.

Теоретичною самобутністю в структурі сучасного інституціоналізму відрізняється неоінституціональна теорія. Впродовж ХХ ст. вона пройшла тривалу еволюцію і в останній третині набула найбільшого визнання та впливу. Про це свідчить відзначення Нобелевськими преміями в галузі економічної науки теоретичного внеску ряду її представників: Дж.Б'юкенена (1986), Р.Коуза (1991), Д.Норта (1993).

Суттєвим при розгляді неоінституціоналізму є врахування його методологічних особливостей, які обумовлені вихідними теоретичними джерелами: традиційним інституціоналізмом та неокласикою. На відміну від старого американського інституціоналізму, неоінституціоналізм не тільки не протистоїть неокласиці, але сам є результатом об'єднання інституціональних та неокласичних методологічних підходів. Зокрема, активно використовуються наступні провідні елементи неокласичної моделі ринкової поведінки:

- методологічний індивідуалізм;

- концепція "економічної людини";

- раціональний вибір, прагматизм;

- максимізація корисності тощо.

Ці принципи піддані певній модифікації з урахуванням сучасних економічних реалій. До найбільш відомих представників неоінституціоналізму належать А.Алчіан, Дж.Б'юкенен Р.Коуз, Д.Норт, Г.Демсец, Т.Еггертссон, Г.Саймон, М.Олсон, Р.Познер, К.Менар, С.Пейович, О.Уільямсон та ін.

Вивчаючи дану тему, студентам важливо розібратись у структуріта основному змісті провідних течій неоінституціоналізму:

1) Теорія прав власності (А.Алчіан, Р.Коуз, Г.Демсец, Р.Познер та ін.). Серед головних категорій даної теорії слід осмислити "право власності", що розглядається як пучок повноважень на прийняття рішень щодо використання певного ресурсу. Для реалізації власних цілей індивід здійснює контроль над приналежними виключно йому правами власності. Будь-який акт обміну розглядається як обмін пучками прав власності. Важливу роль грає чітке визначення та розмежування прав власності.

2) Теорія трансакційних витрат (Р.Коуз, О.Уільямсон). Студентам слід розібратись у змісті цієї категорії. Під трансакційними витратами розуміються витрати на здійснення ринкових угод, контрактів чи актів обміну між суб'єктами господарювання. Вони інтерпретуються як витрати на отримання інформації, проведення переговорів, прийняття рішень, реалізацію юридичного контролю та захисту виконання контракту. Теорема Коуза - припущення, що трансакційні витрати ринкового механізму не дорівнюють нулю, вимагає врахування впливу економічних, правових та соціальних інституцій на функціонування економічної системи.

3) Теорія суспільного вибору (Дж.Б'юкенен, Д.Мюллер, М.Олсон, Г.Таллок, К.Ерроу) аналізує методами економічної науки (неокласичний підхід) політичний механізм прийняття макроекономічних рішень. Об'єктом аналізу виступають "політичні ринки", парламентаризм, урядові структури.

4) Нова економічна історія (Д.Норт, Дж.Уолліс, Р.Фогель). Ця теорія досліджує та інтерпретує історичний економічний розвиток з погляду провідних інституційних змін, еволюції інституцій, теорії прав власності, трансакційних витрат.

Попри множинність і розгалуженість напрямів досліджень та різноманітність існуючих підходів, майже всі представники неоінституціоналізму вивчають інституційний вплив на прийняття економічних рішень, реалізацію ринково-підприємницьких відносин, їх функціонування та еволюцію.