Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Стійкі особистісні риси людини розподіляються



2.

Типи вищої нервової діяльності і темперамент

 

Згідно з вченням І. П. Павлова про вплив центральної нервової системи на динамічні особливості поведінки виділяють три основні властивості нервової системи:

а)силупроцесу збудження й гальмування, яка зумовлена працездатністю нервових клітин та нервової системи в цілому;

б) врівноваженістьнервової системи - баланс процесів збудження й гальмування;

в) рухливістьнервових процесів - швидкість переходу одного процесу в інший.

 

На основі цих властивостей (їх поєднання) Павлов установив 4 основні типи нервової системи людини.

1. Сильний, неврівноважений, рухливий – холерик.

2. Сильний, врівноважений, рухливий – сангвінік.

3. Сильний, врівноважений, повільний (малорухливий) – флегматик.

4. Слабкий – меланхолік.

Фізіологічною основою темпераменту є взаємодія кори і підкірки – взаємодія обох сигнальних систем. Т.ч. фізіологічною основою темпераменту є співвідношення природного збудження і гальмування.

 

3.

Психологічна характеристика типів темпераменту:

а) Психологічна характеристика холеричного типу темпераменту

 

Стійкість темпераменту не змінюються, він стійкий, але внаслідок виховання можна змінити окремі властивості.

 

ХОЛЕРИКИ - це люди, нервова система якої визначається перевагою збудження над гальмуванням.

Через це вона дуже швидко реагує на зовнішній вплив, причому часто нерозважно.

Холериками були: О.В. Суворов - полководець, Д.І. Менделєєв - вчений.

1. Мова – дуже швидка, голосна, сильна жестикуляція.

2. Спілкування – перші йдуть на контакт у спілкуванні, дуже безцеремонні, конфліктні, грубі, безцеремонні, конфлікти.

3. Почуття – не вміють стримувати, яскраво і бурхливо переживають.

4. Діяльність – швидко працюють, виявляють ініціативу, самостійність.

5. Інтереси – широке коло інтересів, захопленість; інтереси – широкі, глибокі, стійкі.

6. Мислення – швидке, оригінальне.

7. Пам'ять – можуть охопити великий об'єм інформації; швидко запам'ятовують і довго пам'ятають.

8. Вольові якості – сміливі, наполегливі, цілеспрямовані.

 

Від учнів-холериків треба постійно, м'яко, але настійливо вимагати спокійних, обдуманих відповідей, спокійних, нерізких рухів, систематично виховувати в них стриманість у поведінці та відносинах з товаришами й дорослими. У трудовій діяльності в таких учнів необхідно виховувати послідовність і порядок у ро­боті, від них треба вимагати доброго виконання всіх завдань протягом усієї роботи. Особливо суворі, але справедливі вимоги слід ставити до будь-якого результату трудової діяльності учнів холеричного темпераменту.

Риси холеричного темпераменту проявляються в учениці III класу Саші Г. Саша схильна захоплюватися, всі доручення, за які вона береться, виконує гаряче й захоплено, навіть при­страсно, успішно долаючи зустрічні труднощі. Але працює і вчи­ться дівчинка нерівно: запал і підвищена працездатність зміню­ється байдужістю й апатією. Від своїх успіхів Саша відчуває почуття задоволення: сміється, хвалиться, викрикує. Так само різко виражає вона і невдоволення.

Дівчинка вразлива, особливо коли вважає, що до неї вияв­лено несправедливість. У такому випадку вона проявляє різкість, запальність, нестриманість, нетерпимість. Проте і цей стан зни­кає швидко.

Саша зовсім не вміє себе стримувати, часом зривається, го­ворить нісенітності вчителям, батькам, з трудом підкоряється розумним вимогам дорослих. Різкість і рвучкість завдає Саші багато, неприємностей; вона усвідомлює, що не можна так чини­ти, але стримувати себе ще не вміє. Звідси часті сварки з това­ришами по класу і в іграх. Дівчинка прагне головувати над товаришами, але вони їй не дуже підкоряються. Говорить Саша звичайно різко, іноді грубо.

 

б) Психологічна характеристика сангвінічного типу темпераменту

САГВІНІКИ - це люди із сильною, зрівноваженою, жвавою нервовою системою. Вони мають високу швидкість реакції, його вчинки обмірковані.

Сангвініками були: Наполеон - полководець, В.А. Моцарт - композитор, О.І. Герцен - філософ.

1. Мова – жвава, багатослівна, емоційна, виразна, пересичена гумором, цікаві співрозмовники.

2. Спілкування – виявляють ініціативу, нахаби, мають широке коло друзів.

3. Почуття – яскраві, але поверхневі, короткотривалі.

4. Діяльність – працюють жваво, швидко, аз задоволенням, виявляють ініціативу, але до того часу поки їм цікаво, стомлюються від монотонності; роботу не доводять до кінця, неохайні, хоч в роботі виявляють оригінальність.

5. Інтереси – широке коло інтересів, поверхневі, короткотривалі.

6. Мислення – оригінально, нестандартно, продукують оригінальні ідеї, не схильні до глибокого мислення..

7. Пам'ять – дуже швидко запам'ятовують і швидко забувають.

8. Вольові якості –сміливі, ініціативні, наполегливі, схильні до навіювання.

 

Учнів сангвінічного темпераменту треба завжди тримати в полі зору, не дозволяти їм відвертатися, навантажувати їх по­сильною роботою і вимагати від них активності в навчанні та праці.

Наприклад, прояви властивостей сангвінічного темпераменту можна спостерігати в учня II класу Сергія О. Все привертає увагу цього учня під час уроку. Створюється враження, що Сер­гій зайнятий, заглиблений у роботу, проте ні: виявляється він усе бачить і чує. Школярі розв'язують самостійно задачу. Вчителька підходить до сусіда Сергія по парті й тихо запитує: «Ти ічому вчора увечері не прийшов до школи?» Учень хотів відповісти, але тут раптом втрутився Сергій: «А він на лижах катайся ,ідо пізнього вечора й забув». «Адже я, здається, не тебе запитую. «Скільки разів я тобі казала, щоб ти стримувався!». Після зауваження вчительки Сергій «скис», задачу розв'язує в більш сповільненому темпі й, нарешті, зовсім припиняє вико­нувати завдання. Та ось вчителька попрохала Грицька принести крейду, і Сергій знову ожив. Поки Грицько збирався виконати прохання вчительки, Сергій стрімко вийшов з класу й приніс крейду.

На всі події, які його цікавлять, Сергій відгукується швидко. Він учасник усіх подій у класі, він хоче бути на всіх вечорах у і школі: бере участь у випуску стіннівки, доглядає за рослинами (щоправда, часто не стільки робить, скільки заважає). Але як­що йому нецікаво, змусити працювати його дуже важко.

Сергій швидко захоплюється будь-якою повою справою, але так само швидко стає байдужим до роботи, особливо коли вона важка, копітка й не дає відразу результату. Новий навчальний матеріал схоплює моментально, якщо слухає пояснення вчителя й бере активну участь у роботі класу. Якщо ж інтересу немає, він сидить на уроці, заглиблений у свої думки й байдужий до всього. Коли робота цікава для Сергія, він робить усе швидко, спритно: він ще не розв'язав до кінця задачу, а уже тягне руку, щоб сказати відповідь, його відповідь виявилася неправиль­ною — Сергій не шукає нового розв'язку задачі, не продовжує розв'язувати її, а вже зайнятий чимось іншим.

Цей учень швидко переключається з однієї діяльності на іншу. Настрій у нього частіше за все нестійкий: засмучений — плаче, але швидко заспокоюється. Сергій легко орієнтується в новій обстановці: наприклад, у день від'їзду до табору він по­знайомився майже з усіма дітьми загону. Своєю жвавістю, рух­ливістю хлопчик завдає багато клопоту, а часом і неприємностей як у школі, так і в сім'ї.

в)Психологічна характеристика флегматичного типу темпераменту

ФЛЕГМАТИКИ – це люди із сильною, зрівноваженою, але інертною нервовою системою. Внаслідок цього на зовнішні впливи реагують повільно, неговіркий.

Флегматиками були: І.А. Крилов - байкар, М.І. Кутузов - полководець.

1. Мова – повільна з паузами між словами, монологічна, голосна.

2. Спілкування – малоініціативні, спокійні, чекають поки до них звернуться.

3. Почуття – глибокі, але невиразні, довготривалі.

4. Діяльність – працюють надзвичайно повільно, охайно, старанно, обов'язково доведуть справу до кінця, роботу продумують..

5. Інтереси – вузьке коло інтересів, але глибокі і довготривалі.

6. Мислення – дуже повільне, тугодуми, але роблять глибокі самостійні висновки, рідко змінюють погляди.

7. Пам'ять – дуже повільно запам’ятовують, але на все життя.

8. Вольові якості –наполегливі, цілеспрямовані, організовані, вперті.

 

У навчальній діяльності учню флегматичного темпераменту може заважати повільність, особливо там, де треба швидко за­пам'ятати, швидко зрозуміти, зміркувати, швидко зробити. У та­ких випадках флегматик може проявити повну безпорадність, але зате запам'ятовує він звичайно надовго, ґрунтовно й міцно. Вчителеві необхідно більше активізувати діяльність учнів-флегматиків, викорінювати байдужість, яка може виникнути в них, частіше змушувати учнів не тільки працювати на уроці ,в пев­ному темпі, а й викликати в них емоційне ставлення до того, що роблять вони самі та їхні товариші.

Прояв властивостей флегматичного темпераменту спостері­гається в учня II класу Володі К. Володя все робить повільно, спокійно, неквапливо. Коли його запитують на уроці, він повіль­но встає, помовчить трохи й, якщо знає урок, починає неквапли­во розповідати; якщо він не впевнений твердо, що добре знає матеріал,— мовчить, не відповідає на запитання вчительки. По­вільність Володі обурює вчительку, і вона рідко його опитує. Хлопця люблять у класі, товариші інколи незлобливо жартують з його повільності. Володя — чудовий товариш, добродушний, дуже рідко виходить з себе.

г) Психологічна характеристика меланхолічного типу темпераменту

 

МЕЛАНХОЛІКИ – це люди з слабкою нервовою системою, які має підвищену чутливість навіть до слабких подразників, а сильний подразник може викликати в неї зрив, розгубленість.

Меланхоліками були: М.В. Гоголь - письменник, П.І. Чайковський - композитор, В.М.Жуковський - поет.

1. Мова – тиха, млява, маловиразна.

2. Спілкування – безініціативні, сором'язливі, вразливі, дуже образливі, недовірливі, підозрілі. Представники меланхолійного темпераменту схильні до за­мкнутості й самотності, уникають спілкування з малознайомими, новими людьми, часто ніяковіють, проявляють велику незграб­ність у новій обстановці.

3. Почуття і емоційні стани в людей меланхолійного темпера­менту виникають повільно, але відзначаються глибиною, вели­кою силою й тривалістю; меланхоліки легко вразливі, тяжко пе­реносять образи, прикрості, хоча зовні всі ці переживання вира­жаються в них слабо.

4. Діяльність. У роботі меланхоліки звичайно пасивні, часто мало зацікавлені (адже зацікавленість завжди пов'язана з сильним нервовим на­пруженням).

5. Інтереси – широке коло інтересів, поверхневі, короткотривалі.

6. Мислення – не схильні до глибокого мислення..

7. Пам'ять – дуже повільно запам'ятовують і швидко забувають.

8. Вольові якості – інертні, безініціативні, схильні до навіювання.

 

В учнів меланхолійного темпераменту необхідно розвивати товариськість, через громадську діяльність поступово вводити їх до колективу, у спільній колективній роботі виховувати ко­лективістичні почуття, почуття дружби й товариськості. Якщо школяр меланхолійного темпераменту цурається дитячого ко­лективу, ухиляється від громадської праці, він легко може замкнутися й заглибитися у власні переживання або, відійшов­ши від шкільного колективу, потрапити під негативний вплив.

Психологи встановили, що слабкість нервової системи не є негативною властивістю. Сильна нервова система успішніше справляється з одними життєвими завданнями, а слабка — з ін­шими.

Слабка нервова система — нервова система високої чутли­вості, і в цьому її певна перевага.

Наприклад, властивості меланхолійного темпераменту вира­жені в учениці III класу Ліди С. Несмілива, вона завжди чогось боїться, чогось чекає і непокоїться; приємна чи неприємна звіст­ка, подія викликають у неї сильне занепокоєння. Дівчинка часто губиться, відповідаючи урок; вона не може показати своїх знань, навіть коли добре засвоїла матеріал. Ліда глибоко переживає образи, часто плаче, вона дуже прихильна до людей, слухняна, навіювана, часто наслідує поведінку інших дітей. Дівчинка то­вариська, допомагає товаришам, провинно усміхається, коли трапляються труднощі, й часто кидає роботу.

В той же час Ліда успішно займається музикою, любить до­глядати квіти, працювати на пришкільній ділянці. Коли дівчин­ка буває в лісі, садку, вона перевтілюється, і голос у неї стає інший, вона жвава, радісна.

 

Слід пам'ятати, що поділ людей на чотири види темпераменту дуже умовний. Існують перехідні, мішані, проміжні види тем­пераменту; часто в темпераменті людини дивно поєднуються ри­си різних темпераментів. «Чисті» темпераменти трапляються відносно рідко. Це ж стосується й типів нервової системи, що лежать в основі темпераментів. У багатьох створюється думка,— писав відомий радянський психолог Б. М.Теплов,— що люди насправді поділяються за силою чи рухливістю нервової системи на різко відмежовані групи «сильних» і «слабких», «рухливих» і «інертних»... Але насправді люди утворюють за силою такий самий неперервний ряд, як, наприклад, за ростом і за вагою... Це лише спосіб групування людей за певною властивістю». Цей спосіб має смисл для кращого розуміння темпераментів, та й у практиці він має велике значення.

4.

Коло психічних якостей, що визначають темперамент.

Від темпераменту залежать такі особистісні риси, як вразливість, емоційність, імпульсивність і тривожність.

1) Вразливість - це сила впливу на людину різних стимулів, період їх збереження в пам'яті та сила реакцій на них.

Вразлива людина довше пам'ятає впливи на неї, довше зберігає реакцію на впливи й, окрім того, сила реакції в неї значно більше.

2) Емоційність - це швидкість і глибина емоційної реакції людини на ті чи інші події.

Для емоційної людини велике значення має все, що відбувається з нею і довкола неї. У неї набагато сильніше, ніж у неемоційної людини, виражені тілесні реакції, зв'язані з емоціями. Емоційна людина майже не буває спокійною, постійно перебуває під владою будь-яких емоцій, у стані підвищеного збудження або, навпаки, пригніченості.

3) Імпульсивність - виявляється в нестриманості реакцій, у їхній спонтанності та прояві ще до того, як людина встигає обміркувати ситуацію, що склалася, і прийняти розумне рішення відносно того, як у ній діяти.

Імпульсивна людина спочатку реагує, а потім думає, чи правильно вона вчинила, нерідко шкодуючи про передчасні та неправильні реакції.

4) Тривожність - підвищена схильність людини переживати занепокоєння в будь-яких ситуаціях життя, у тому числі й тоді, коли причин для цього немає.

Тривожна людина відрізняється від малотривожної тим, що в неї занадто часто виникають зв'язані з занепокоєнням емоційні переживання: острах, побоювання, страхи. Їй здається, що багато чого з того, що її оточує, несе в собі погрозу для її власного «Я». Тривожна людина боїться усього: незнайомих людей, телефонних дзвінків, іспитів, офіційних установ, публічних виступів.

Поняття тривожності близько до поняття нейротизму (Г. Айзенк). Невротики схильні до депресивних станів навіть у звичайних ситуаціях життя.

 

Своєрідне поєднання зазначених якостей особистості створює індивідуальний тип темпераменту, і тому характеристика темпераменту має включати опис як динамічних, так і змістовних сторін особистості. Ті прояви темпераменту, що в результаті стають особистісними якостями, залежать від навчання і виховання, культури, звичаїв, традицій і багатьох інших чинників.

 

Стійкі особистісні риси людини розподіляються

по двох основних параметрах за (Г. Айзенком):

1. Інтроверсія-екстраверсія (спрямованість на свій внутрішній світ або спрямованість назовні).

Типові екстраверти орієнтовані на світ зовнішніх об'єктів, через що особистісна значущість явищ суб'єктивного світу у них часто є приниженою. Для екстравертів характерними є імпульсивність, ініціативність, гнучкість поведінки, товариськість, соціальна адаптованість. Звичайно вони рухливі, відкриті в емоційних проявах люди з хорошими організаторськими здібностями. Екстраверти, як правило, орієнтуються на зовнішню оцінку, і тому можуть добре складати іспити. Вони прагнуть до нових вражень, поступливі, добре справляються з роботою, що вимагає швидкого прийняття рішень.

 

2. Стабільність-нестабільність (рівень нейротизму).

Для типових інтровертів характерною є фіксація інтересів особистості на явищах власного суб'єктивного світу, які мають найвищу цінність для них. Інтроверти схильні до самоаналізу, нетовариські, замкнені, часто соціально пасивні. Вони, як правило, більш обережні, охайні, педантичні, краще навчаються в школі та вищому навчальному закладі, краще справляються з одноманітною роботою. Соціальна адаптація інтровертів часто проходить з ускладненнями.

 
 

Особливості темпераменту впливають на характер активності особистості: на працездатність, пристосовуваність до нових умов, комунікабельність. І тому вони мають враховуватися представниками тих професій, які передбачають роботу з людьми: керівниками, викладачами, вихователями тощо.




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.