Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

А Зяким пояснювальним принципом психологи пов'язаш цг пошуки? Що вт дае психологи?



[3, 88-172; 15, т. 2, 136-165; 16, 190-215; 17, 57-777; 20, 90-92; 22, 101-102; 24, т. 1, 23-29, 25, 19-46; 30, 6-17, 93-1Щ

2.12. Вщомо, що першим методом психологи була ттроспек-цЫ — спроба прямого проникнення людини в свое псюачне життя. В подальшому на змгну йому прийшли опосередковаш метода психолопчного газнання -— спостереження та експеримент. Само-спостереження ниш вщярае другорядну роль [ використовуеться як ДОПОМ1ЖНИЙ метод психологЫного дослгдження.

А Чому так сталося? Чому психталюдини неможе вивчатися без-посередньо?

[4, 31-34; 17, 57-117, 20, 140, 204-205, 331; 22, 148-149, 226, 351, 457-458; 24, т. 1, 26-34, 44-62; 26, 281-309, 29, 17-28; 32, 22-53\

 

2.14. На сучасному еташ можна видшити дв1 головт лши роз-витку психологи. Одна Грунтуеться на застосуванш експеримен-тальних методгв, покликаних в]дкрити сшпа законом1рносп функ-щонування психгки I подати 1х у юлыасному, формал1зованому вигляд1. Друга, навпаки, схиляеться до аналхзу неформал1зова-них характеристик психгки {смишв, переживанъ, несвгдомого тощо). Лише так, за твердженням представнизав цього напряму, психо-лопя може зберегти свш предмет, оскшьки в шшому випадку його "заберутъ" кибернетика, логжа, ф1зк>лопя чи соцюлопя.

А НаскЫьки реальною е така загроза? Яка з цих лтш переважае в сучаснш психологи?

[6, 132-148, 377-386; 7, 22-35; 10, 7-11; 15, т. 1, 67-6», 16, 11-24; 19, 138-144; 20, 265, 291-292; 22, 284-285; 31, 13-22, 529-555]

 

2.17.Шкыьний психолог може виявити причину невстигання учня, наприклад з математики, застосувавши для цього р1зн1 ме-тоди. В одному випадку за допомогою стандартизованих вимь рювань вш може визначити р1вень розвитку його математичних здгбностей. В другому — запропонуе школярев1 ряд задач з про-йденого матер1алу. В третьому — проведе бесгду з учителем, уч-нем, його батьками.

А Якими методами користуватиметься психолог у кожному з пе-релгчених випадкгв? Який з них матиме перевагу перед тшими? [1, 303-311; 2, 17-49, 17, 218-245; 20, 204-205, 370-371; 21, 20, 181, 191-192; 22, 37-38, 226, 396-400, 24, т. 1, 45-62; 26, 281-309

2.21.Уявпъ , що до Вас звертаеться допитливий учень: "Пси-хжа, з погляду матергалктичног психологи, — це вщображення об'ективно 1снуючо1 реальность Звщси випливае, що змют пси-хжи людини вичерпуеться ц оточенням 1 тому може бути пояс­нений виходячи з тих умов, у яких вона перебувае. 3 цього ви-значення також випливае, що психжа сама по соб1 шчого не вносить у вщображення зовншшього свпу. Проте все це не уз-годжуеться бодай з там, що важко знайти двох людей, яю щен-тичщ за псих1чним складом".

А Що Ви вгдповгсте цьому учнеег?

[6, 132-14», 15, т. 1, 96-141; 16, 78-91, 104-115; 20, 286-287; 22, 97-98, 350, 24, т. 1, 21-26\

3.2. Письменник О. Беляев створив у свош уяв1 голову про-фесора Доуеля, надшену здатшстю вщчувати, мислити, прига-дувати, тобто здатшстю продукувати психгку. Цей фантастич-ний образ мае гад собою реалыи щдстави, оскшьки голову (точ-нипе, мозок) вважають органом психбси, а психжу вщповщно функщею мозку.

Чи могла насправЫ так функцюнувати голова професора Доуеля ? Чи буде така голова мислити ?

[11, 54-64, 128-14% 19, т. \^384-385\ 20, 173-18% 23, 136-148; 34, 59-77\

3.5. Хвор1 з масивними ушкодженнями певних дЬмнок голов­ного мозку адекватно сприймають I втзнають проси зображення, ілггери 1 цифри, читають окреш слова 1 навпъ фрази. Проте пред- ]
мети, показан! в незвичних умовах, вони оцшюютъ неправиль­но. Перевернутий капелюх вони часто сприймають як таршку, кашкет — як годинник, краватку — як птаха, теплохщ — як голу- !
ба з розкритим дзьобом, склянку на блюдщ — як пам'ятник тощо.
Так! хворг також нездатш видцшти на шаховш дошщ фнуру "61-лий хрест з чорною серединою".

АПорушення якого блоку мозку мае мгсце у цьому випадку? Якг\ функци вт виконуе? [13, 120-13% 21, 84-123; 26, 195-198, 217-218; 40, 83-93]

3.6. Якщо у глухощмо! людини вражена лгва твкуля мозку,вонапродовжуе користуватися мовою жест!в, де кожен з них передавокреме слово, проте при цьому втрачае здатнють засто-
совувати пальцеву абетку у випадку, коли кожен знак дае лггер1 письмового мовлення. Подібне явище виявляють японщ з ушкодженням ще ж твкуль В них порушуеться складова абетка
(х1рагана 1 катакана), що позначае озвучеш слова, проте вони продовжують користуватись 1ерогл1ф1кою — словесним письмом, де кожне значения передаеться за допомогою особливого
символу.

А Як пояснити щ випадки? Наслгдком якого ушкодження мозку\ вони е? [13, 131-132, 21, 106-107; 24, 23-24; 26, 195-196, 217-2Щ

 

3.14. У пацієнта, який потрапив у складну життєву ситуацію, І з являються спазми при ковтанні ("він не може це проковтну-1 ти ). Другий пацієнт за аналогічних умов страждає на напади астми ("він не може дихати атмосферою цього дому")- В третьо­го паралізує ноги ("він не може ходити"). Четвертий, якого ну­дить під час їди, "не може перетравити" якийсь неприємний факт.

Що дають подібні випадки для розуміння людської психіки ? Яке явище вони ілюструють?

[7 т 1, 132-14», 12, 209-229, 24, 38-39, 429-432, 473; 25, 105-106; 26, 32, 288-289, 393-394; 34, 170-208; 37; 40, 56-62, 41, 23-94\

3.21. Уявіть, що до Вас звертається допитливий учень: "Су­часна наука доводить, що органом людської психіки є головний мозок. Справді, добре відомо, що ушкодження мозку одразу ж спричинює певні зміни у психіці. Проте мені незрозуміло інше, коли я переживаю, то відчуваю, що в мене, як кажуть, "болить душа". Причому цей біль віддається у мене в грудях, а не в голові, як слід було б чекати. Чому так відбувається? Може, органом нашого розуму і є мозок, але органом почуттів є все ж таки серце".

А Що Ви відповісте цьому учневі?

[7, т. 1, 168-174; 8, 109-14% 13, 7-14; 20, 346-361; 26, 328-32% 34, 34-58; 40, 83-92\

 

4.4. Мурашиний лев (родина комах загону сітчастокрилих), щойно вилупившись з яєчка, виповзає на мурашину доріжку, що приваблює його запахом мурашиної кислоти. Там він вибирає суху піщану ділянку, на якій викопує ямку й ховається на її дні. Мураха, яка біжить цією доріжкою, оббігає ямку, але при цьому неминуче скочує вниз кілька піщинок, що падають на голову мурашиного лева. Мурашиний лев сильним рухом голови вики­дає струмінь піску саме в той бік, звідки на нього посипались піщинки, і збиває мураху. Та падає прямо у розкриті щелепи мурашиного лева, якому залишається лише задовольнити свою потребу в їжі.

Як пояснити таку поведінку? Яку роль у ній відіграє психіка? [6, 110-143; 9, 103-109, 10, 162-18% 18, 56-64; 21, 184-19% 25, 46-55; 26, 321-342; 27, 32-40, 32, 135-136; 34, 140, 37, 121-127; 40, 58-64; 41]

4.6. Поза кліткою, в якій сидить шимпанзе, на відстані, що не сит-гї°\?Є ?от?гнУтися кінцівкою, кладуть принаду (банан, апель-****)• У клітці лежить палка. Мавпа може наблизити до себе прина-таше скориставшися палкою. Спочатку вона намагається схо­ду™ Фрукти безпосередньо рукою. Ці спроби не приносять успіху, ивність шимпанзе на деякий час начебто згасає. Тварина відволікається від принади, не намагається більше дістати її. Потіш знову вдається до таких спроб, але тепер уже бере палку, протягуД її до плоду, доторкується до нього, тягне палку назад, знову протяі гує її і знову тягне назад. У результаті плід усе більше наближується до мавпи, зрештою, вона здобуває його. Задачу розв'язано.

А Як пояснити таку поведінку тварини? Про яку стадію розвиткщ психіки вона свідчить?

[7; 10, 169-175; 11, 24-51, 576-606; 13, Д4; 17; 20; 21, 206-4 214; 25, 67-76; 26, 460-483; 32, 136-137, 40% 34, 143, 225; 37,1 127-140, 40, 147-151; 46, 3-65; 48; 54, 115-120, 56, 261-277

 

4.9. Песці, на шляху яких клали принаду, особливим пристроєм з'єднану з націленою на них рушницею, хапали її і відразу ж гинули. Проте невдовзі вони почали проривати у снігу хід і брати принаду знизу, не потрапляючи під кулю. Олені також замість того, щоб бігти від шуму, що його зчиняють загоничі, в бік мис­ливців, з часом змінювали напрямок руху: починали бігти на шум, прориваючись таким чином через лінію загоничів і рятуючись.