Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Тема 11. Проза “розстріляного відродження”. Постать М.Хвильового у розвитку нової прози 20-х років.



1.Значення “Синіх етюдів” в українській літературі. Синтез стильових елементів у наративах М.Хвильового. “Арабески” – творчий концепт письменника. Своєрідність нефабульної прози. Роль автора (актора) та наратора, ігрові ситуації з читачем.

2.Інтертекстуальна основа новел “Життя”, “Шляхетне гніздо”, “Кіт в чоботях”. Висвітлення абсурду буття на прикладі образу “товариша Жучка”. Безперспективність людського існування у новелах “На глухім шляху”, “Синій листопад”. Послаблення фабули, посилення емоційно-експресивного дискурсу. Розпад амбівалентної особистості у новелі “Редактор Карк”, її архітектонічна та стилістична специфіка.

3.Апокаліптичні візії новели “Я (Романтика)”. Ключі її декодування. Сутність Я в аспекті фройдівської теорії. Інтертекстуальна основа образів. Абсурд революції. Порівняння новели з новелою “Мати”.

4.“Повість про санаторійну зону” – завбачення тоталітарного режиму, проблема зайвих людей. Сатиричне викриття радянського чиновництва у повісті “Іван Іванович”.

5.“Вальдшнепи” – драматична історія роману, публіцистичний дискурс, автоінтертектуальність (памфлет “Україна чи Малоросія”). Амбівалентність Дмитра Карамазова як характерна риса пост революційного покоління, втрата іманентних духовних цінностей. Роль Аглаї у романі. Зміщення образу автора та позиція наратора.

Література:

Агеєва В. Микола Хвильовий / Гроно нездоланих співців. – К., 1997.

Бернадська Н. Орнаменталізм прози М.Хвильового // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. – 2000. – Вип. 8. – С. 7-10.

Безхутрий Ю.М. Хвильовий: проблеми інтерпретації. – Х.,2003.

Бондаренко Ю. Феноменальна та рутинна історія у прозі Миколи Хвильового: зони конфліктів і небезпек // Слово і час. – 2009. - №.2. – С. 74-81.

Васьків М. «Вальдшнепи» Миколи Хвильового к фрагмент завершеного роману. Проблеми інтерпретації й інтертекстуального прочитання // Слово і час. – 2009. - №. 5. – С. 24- 38.

Грабович Г. Символічна автобіографія у прозі Миколи Хвильового / Грабович Г. Тексти і маски. – К., 2005.

Донцов Д. Микола Хвильовий // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики. – К.,1994. – Кн.1.

Жигун С. Хвильовий «без політики»: Ігрове начало у творчості митця // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. - №.6. – С. 119-122.

Жулинський М. Талант, що прагнув зір // Хвильовий М. Твори: У 2 т. – К.,1991. – Т.1.

Історія української літератури: У 2 т. – К.,1988. – Т.2.

Кавун Л. “М’ятежні” романтики вітаїзму: проза ВАПЛІТЕ. – Черкаси,2006.

Ковалів Ю.Ренесанс української прози і драматургії 20-х років ХХ століття. – Черкаси, 2006.

Ковалів Ю. Полісемантика “Розстріляного відродження” з обірваною перспективою – К., 2008.

Нестелєєв М. Романтична візія суїцидальних мотивів у новелістиці Миколи Хвильового // Слово і час. – 2010. - №. 10. – С. 23-33.

Омельчук О. Ідеологема смерті в українських літературно-критичних дискурсах (Критика М.Хвильового, В.Блакитного, С.Єсеніна, В.Маяковського) // Слово і час. – 2008. - №.8. – С. 12-21.

Павличко С. Дискурс українського модернізму. - К.,1999.

 

 




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.