Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Політичне рішення в структурі політичної діяльності.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Категорія: Політологія (державний іспит)

Опубліковано: Четвер, 03 липня 2008, 00:00

РІШЕННЯ ПОЛІТИЧНЕ - політ, дія інформованого суб'єкта влади дня реалізації певної мети, що передбачає оптимізацію зови. і внутр. умов функціонування даного суб'єкта і визначення перспектив його подальшого розвитку.

У сучас. політології проблема Р.п. активно вивчається представниками наукових шкіл «плюралістичної демократії», «демократичного елітизму». «технократичної концепції управління» та ін. Узагальнюючи теорст. погляди Р.Роуза, Д.Ронга, Ж.Бюрдо. Ж-Д.Дюросселя. до провідних функцій Р.п. можна віднести, регулятивну (функції політ, обмеження, стабілізації, стимулювання, нейтралізації) і охоронну.

Структура Р.п. складається з незмінних елементів та зв'язків, що створюють рішення як процес. До них належать:

- оцінка ситуації суб'єктом рішення (насамперед, органами держ. влади);

- виявлення проблеми в об'єкті влади чи в структурі суб'єкта влади (саморефлсксія);

- постановка проблеми в законодавчому порядку;

- опрацювання проблеми експертами;

- вибір мети та засобів її досягнення;

- обговорення та прийняття рішення в законному порядку.

При відпрацюванні реального акта Р.п. відбувається конкретизація елементів структури через введення обов'язкових факторів: інформації, груп тиску, перекладу рішень на юрид. мову; боротьби більшості та опозиції, ролі лідера тощо. Тому Р.п. слід розуміти як процес, в якому елементи структури, послідовно розвиваючись, передають накопичену інформацію та вироблені команди один одному. У свою чергу саме рішення є елементом політ, процесу і не може перебувати у статичному стані Воно постає своєрідною віхою розвитку політ, процесу, будучи результатом попередніх дій, що викликали проблему, і одночасно джерелом наступних подій, подальшого розвитку політ, процесу. Змістовно вбираючи в себе феномен поліваріантності, альтернативності наступного розвитку політ, сфери, Р.п. постає як можливий пункт перелому подій, зміни напряму і динаміки сусп.-політ, перетворень. Класифікація Р.п залежить від міри охоплення учасників політ, процесу, від складності сусп. стосунків, від об'єкта, на який дані рішення спрямовані, від тривалості часу, в межах якого такі рішення діють, від їх значення та ролі в розвитку сусп-ва, від обсягу та спрямованості вказівок, які містяться у рішенні, від міри обов'язковості виконання рішення відповідними особами (В.Афаиасьєв). Доповненням до наведеної системи класифікації є наступні види Р.п..: правові, неправові, прості, складні, унікальні: програмовані, нспрограмовані; традиційні, нетрадиційні. За значущістю для держ. влади: значні, чергові, нейтральні. За часом дії: безперервно діючі, короткочасні. За мірою перспективності: прогностичні, своєчасні, запізнілі. В умовах сучас. дем. д-ви підготовка Р.п тільки самим суб'єктом влади практично неможлива, оскільки вимогою до рішення є його максимальна адекватність сусп.-політ, дійсності. Адекватність забезпечується такими чинниками: компетентністю й інформованістю суб'єктів влади; знанням громадської думки. Зазначені чинники вимагають участі експертів і ЗМІ. Суб'єктами інформації можуть бути: засоби мас-медіа, ін-ти опитування, місцева адміністрація, філіали держ. служб, дипломат, і розвідувальні органи, неформальні сусп. об'єднання, особисті зустрічі й бесіди політиків між собою та з громадянами. Ін. важливою умовою с врахування політ, інтересів, які детерміновані політ, діяльністю і можуть актуалізовуватнсь на кількох рівнях: міждержавному, загальнодержавному (загальнонаціональному), груповому, особистому. Рівні підготовки Р.п. визначають рівнями функціонування політ, влади взагалі: макрорівнем (центри влади), мезорівнем (органами та апаратами влади, підпорядкованими політ, ін-там); мікрорівнем (малими політ, групами), мегарівнем (поширенням фрагментів центр, макровлади назовні, досягненням влади в міжнар. орг-ціях та відносинах). Прийняття Р.п. є боротьбою (як правило, в межах закону) між суб'єктами політ, влади, групами тиску, окремими особистостями, яким властива підвищена політична «вага». Актуальною проблемою для сучас. України є становлення, вироблення основ вітчизн. парламентаризму, запровадження умов парламент, демократії (традицій дебатів, цивілізованої опозиції, обумовленого законами лобізму, політ, культури протистояння і т.ін. з одночасною боротьбою проти порушень політ, етики, корупції, нехтування законами і нормами моралі), чіткого розмежування повноважень різних гілок влади як необхідної першооснови своєчасного і ефективного прийняття наявною політ, владою назрілих політ, рішень.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.