Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Рада школи як орган громадського самоврядування





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Див. пит. 4

 

11. Функціональні обов’язки директора школи.

Вони наступні:

Ø забезпечення реалізації державної політики у галузі освіти;

Ø представлення інтересів школи у державних і громадських органах;

Ø керівництво роботою своїх заступників;

Ø організація і контроль за навчально-виховним процесом ;

Ø відповідальність за охоплення навчанням дітей у мікрорайоні школи;

Ø добір і розстановка кадрів;

Ø раціональне використання фінансово-матеріальних ресурсів;

Ø організація роботи педагогічної ради школи;

Ø створення умов для професійного росту педколективу;

Ø необхідне життєзабезпечення для працівників школи ( санітарно-гігієнічні умови, техніка безпеки та ін.);

Ø зміцнення навчально-матеріальної бази;

Ø впровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій;

Ø визначення перспектив розвитку школи;

Ø виконання обов’язків вчителя - предметника;

Ø постійний розвиток своєї професійної та загальноосвітньої підготовки;

Ø підтримання у колективі сприятливого психологічного мікроклімату та ін.;

Ці та інші функціональні обов’язки директора можуть доповнюватись залежно від типу навчального закладу, території його розташування, складу педколективу і учнів, традиції та ін.

Одночасно, у навчально-виховному процесі є багато питань, які вимагають тісної взаємодії з своїми заступниками, всім педколективом. Вони наступні:

Ø планування роботи школи;

Ø комплектування школи педагогічними кадрами, їх атестація і стимулювання;

Ø проведення діагностичних обстежень по питаннях навчально-виховного процесу, професійного рівня педколективу та ін. , на цій основі внесення необхідних змін у функціонування школи;

Ø забезпечення наступності між початковими, середнім і старшими класами;

Ø виконання статусних вимого вчителями і учнями, правил внутрішнього трудового розпорядку;

Для такої координації дій сприяють «оперативки» при директорові, щопонеділка зустрічі-бесіди дирекції між собою та ін.

 

12. Функціональні обов’язки заступника директора школи по навчально-виховній роботі.

Перший заступник:

- Контроль і організація педколективу на виконання освітніх програм і Державного стандарту загальної середньої освіти;

- Складання і коригування розкладу занять;

- Контроль за якістю знань учнів та звітність по навчально-виховному процесу;

- Регулювання навчального навантаження вчителів;

- Керівництво методичною роботою у школі, впровадження передового педагогічного досвіду;

- Керівництво навчально-виховним процесом з дисципліни, закріплених за ним на основі базової фахової освіти;

- Збереження і використання підручників

- Контроль за курсовим підвищенням кваліфікації педколективу та ін..

Другий заступник:

- Збереження і використання підручників;

- Керівництвом навчально-виховним процесом з циклу дисциплін, що відповідають фаховій підготовці;

- Завідування шкільним методичним кабінетом;

- Контроль за роботою бібліотеки та ін..

 

13. Функціональні обов’язки заступника директора по виховній роботі.

Вони наступні:

- відповідальність за організацію і якість позакласної і позашкільної роботи;

- планування і організація виховних заходів у школі;

- керівництво учнівськими організаціями школи;

- робота з класними керівниками;

- організація художньої самодіяльності, спортивних та інших змагань і конкурсів, суспільно-корисної праці учнів, краєзнавчої роботи;

- робота з «важкими» учнями;

- профорієнтаційна робота;

- консультування батьків з проблем виховання та ін.

 

 

Рада школи як орган громадського самоврядування

Загальні збори (конференція) колективу – вищий орган громадського самоврядування у школі. Дані збори скликаються не менше одного разу на рік.

Вони обирають раду навчального закладу, встановлюють термін її повноважень, заслуховують звіт директора (голови ради) про виконану роботу, дають їй оцінку, визначають головні шляхи розвитку школи та ін.

У період між загальними зборами вищим органом громадського самоврядування є рада загальноосвітнього навчального закладу. У її складі на пропорційній основі представники працівників школи, учні середніх і старших класів, представники батьків та громадськості. Рішення ради (якщо у її засіданні бере участь не менше членів ради) приймається простою більшістю голосів.

Функції ради:

- організація виконання рішень загальних зборів (конференції) колективу;

- підтримка ініціатив по вдосконаленню навчально-виховного процесу;

- розгляд пропозицій директора школи по стимулюванню працівників школи;

- винесення рішень на подання педагогічної ради про нагородження учнів і випускників за успіхи у навчанні і праці;

- прийом і розгляд пропозицій (скарг) учасників навчально-виховного процесу;

- громадський контроль за умовами життєзабезпечення колективу;

- контроль за витратами фінансово-матеріальних ресурсів навчально-виховним закладом;

- розподіл фонду всеобучу та ін.

 

 

15. Педагогічна рада школи як орган громадського самоврядування.

Очолює її директор школи. Вона є постійно діючим колегіальним дорадчим органом, у складі якого всі педагоги школи. Збирається 4-6 разів на рік.

Вона розглядає:

- Питання удосконалення навчально-виховного процесу, методичної роботи, планування і режиму роботи школи

- Питання допуску учнів до державної атестації, переведення їх до наступного класу

- Виносить рішення про видачу документів встановленого зразка випускникам школи, про їх моральне заохочення

- Питання організації навчально-виховного процесу / затвердження плану роботи школи на рік, навчальне навантаження вчителів, призначення класними керівниками та ін../

Педради можна розглядати на обов’язкові / щорічне підбиття підсумків навчального року, затвердження плану роботи школи на рік, навчальне навантаження вчителів та їх атестація та ін./ та на педради, де розглядаються Інші актуальні питання/ окремі питання навчання і виховання учнів, підвищення професійного рівня педколективу/. Тематика засідань педради є частиною річного плану роботи школи.

Засідання педради школи вимагає дотримання ряду таких моментів:

- Оголошення заздалегідь тематики засідання, визначення доповідачів /з членів дирекції і найбільш досвідчених педагогів/, складу творчих груп /3-5 чоловік/, які будуть готувати дане питання на педраду/ підготовка необхідних матеріалів, проекту рішення та ін../

- Доповідь не більше 20-30 хвилин, виступи конкретні, по суті питання до 7 хвилин

- На кожній педраді обов’язковим є виступ керівника навчального закладу

- Дається заключне слово доповідачу

- Рішення має бути конкретним, відмічені його виконавці, строки виконання наміченого, контроль за реалізацію прийнятого рішення.

Отже, підготовка, саме засідання, реалізація прийнятого рішення вимагань від дирекції, всього педколективу значних зусиль і затрат часу. Але при умові доброї підготовки, чіткої організації і проведення, реалізації наміченого визначається подальший розвиток школи, більш високий рівень функціонування навчального закладу.

 

 

16. Нарада при директорові школи

На засідання запрошуються або всі працівники школи, або лише ті кого стосується обговорюване питання. Цінність такої адміністративно-розпорядчої з боку дирекції школи роботи у тому, що одержується можливість оперативного розв’язання питань, забезпечувати контроль за виконанням рішень самої наради, педради, ради школи, наказів дирекції школи.

Основні вимоги до таких нарад:

- Доцільність складу учасників;

- Ретельність підготовки питання (питань);

- Активність учасників наради при обговоренні питання, конкретність їх виступів;

- Цілеспрямованість, конструктивність висновків і пропозицій;

- Дотримання вимог етики спілкування.

Тематика таких нарад сама різноманітна:

- Готовність колективу до нового навчального року;

- Підсумки роботи за перше півріччя;

- Про стан техніки безпеки у школі;

- Про стан викладання окремих предметів;

- Результати директорських контрольних робіт та ін..

 

 

17. Головні напрями взаємодії органів управління освітою.

Вони слідуючі:

1. Удосконалення навчально – виховного процесу у освітніх закладах:

- оновлення змісту освітніх програм

- запровадження нових інформаційно – управлінських, комп’ютерних технологій

- підготовка і використання наявного нового покоління навчально – методичних посібників

2. Удосконалення самої системи управління загальноосвітніми навчальними закладами:

- демократизація та гуманізація управління

- перерозподіл функцій і повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та навчальними закладами

- перехід до програмно – цільового управління

- поєднання громадського та державного контролю

- запровадження нової етики управлінської діяльності на принципах взаємоповаги, позитивної мотивації

- створення системи моніторингу управлінських рішень у галузі освіти

- організація експертизи освітніх інновацій

- демократизація процедури призначення керівників освітніх закладів

- підвищення управлінської компетентності дирекцій шкіл, широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді

3. Цілеспрямоване підвищення фінансового, навчально – матеріального рівня діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

4. Підвищення рівня життєзабезпечення педагогічних працівників:

- забезпечення належних умов на робочому місці

- поліпшення їх житлово – побутових умов, умов для відпочинку, лікування і самоосвіти

- прогресивне підвищення рівня грошових виплат (зарплата, надбавки за рівень кваліфікації і результати роботи)

5. Систематична робота по підвищенню статусу педагогічних працівників на основі принципу «висока результативність даного педагога повинна бути обов’язково помічена і відзначена державою».

 

18. Модель компетентності директора школи (концептуально).

«Добре керувати навчально-виховним процесом – це означає досконало володіти наукою, мистецтвом навчання і виховання». (В. О. Сухомлинський)

Відповідальну посаду директора школи повинні обіймати кращі педагоги школи, яким характерне перспективне мислення, орієнтація на кінцеву мету навчання і виховання учнів, вміння обирати оптимальні шляхи для її розв’язання, системність і новаторський підхід до справи, гнучкість в управлінській діяльності, демократизм, яскраво виражені організаторські і комунікативні здібності, вміння активізувати педколектив.

Таким чином, директор школи сьогодні – лідер, генератор ідей, безперечний авторитет для педколективу. Розробкою професійного базису директора школи плідно займалися В. І. Бондар, В. І. Маслов, Л. М. Калініна та ін.

Керівник школи повинен знати:

1.Основи загальнокультурної підготовки.

2.Дисципліни психолого-педагогічного циклу.

3.Основи управління навчально-виховним закладом.

4.Адміністративно-господарські функції.

5.Методи виховання, педагогічного управління учнівським колективом.

6.Учительську функцію.

Він повинен володіти вміннями:

1.Управління навчальним процесом.

2.Діагностично-прогностичними, організаційно-регулювальними, контрольно-коригуючими.

3.Педагогічним управлінням, громадянським вихованням (ті самі функції, див вище п.1).

4.Виконання адміністративних і фінансово-господарських функцій (ті ж функції, див вище п.1).

5.Виконання учительської функції.

Наприклад, у розділі «Виконання адміністративних і фінансово-господарських функцій» забезпечення організаційно-регулювальних:

- підбір і розстановка педагогічних кадрів;

- забезпечення підвищення науково-теоретичного і методичного рівня вчителів;

- забезпечення атестації педколективу;

- створення умов для творчого росту педагогів;

- впровадження нових психолого-педагогічних технологій;

- створення сприятливого психологічного мікроклімату у колективі;

- чіткий розподіл обов’язків з своїми заступниками;

- підготовка і проведення педрад, нарад та ін.

 

19. Головні соціально-психологічні вимоги до керівника школи.

Дані вимоги тісно пов’язані між собою, визначають майже в однаковій мірі рівень кваліфікації керівника. Їх умовно можна поділити на :

1. Психологічні/ до психомоторики, сенсорно-перцептивної сфери, пам’яті, мислення і мови, інтелекту, емоційно-вольової сфери, рис хар-ру.

2. Соціальні вимоги

3. Моральні вимоги.

4. Комунікативні вимоги.

5. Ділові вимоги.

Соціальні вимоги:

- Повага до різних культур, народів і людини;

- Здатність до всебічного аналізу і прогнозування соціально-економічних подій і процесів;

- Системне розуміння наслідків впливу людини на довкілля;

- Почуття соціального обов’язку і відповідальності, нац. самосвідомості і патріотизм;

- Науковий світогляд;

- Демократичність, соціальна вихованість.

Моральні вимоги:

- Законослухняність, вміння захищати свої права і права очолюваного колективу;

- Здатність будувати соц.-економічні відносини трудового колективу на правовій і демокр. основі

- Здатність вирішувати проблеми гармонійного розвитку людини з високим рівнем її безпеки;

- Дотримання загальноприйнятих норм моралі поведінки;

- Здатність вести здоровий спосіб життя, підтримувати своє фізичне і психічне здоров’я у норм. стані.

Ділові вимоги:

- Прагнення до постійного самовдосконалення;

- Рішучість, енергійність, цілеспрямованість;

- Почуття особистої відповідальності;

- Аналітико-узагал. Підхід до процесів і явищ, пов’язаних з функціонуванням НЗ;

- Володіння найменше 1 іноз. мовою на рівні ділового спілкування.

 

 

20. Поняття управлінського циклу в управлінні школою.
Під функціями менеджменту розуміють відносно відокремлені напрями управлінської діяльності. До них відносяться:
- Аналіз (якісна оцінка навчально-виховного процесу, вивчення тенденцій розвитку школи, на цій основі внесення необхідних змін у зміст роботи педколективу на наступний період, вдосконалення самого процесу управління школою).
- Планування ( визначення мети діяльності школи і що необхідно робити для її досягнення). Отже, це забезпечення єдиного напряму зусиль педколективу.
- Організація (визначення конкретних виконавців для реалізації окремих завдань, створення для цього необхідних умов).
- Контроль (встановлення об’єму чи якості виконаної роботи в порівнянні з запланованим).
- Регулювання (корегування поставлених завдань, якщо має місце відхилення від визначених стандартів, визначення більш реальних завдань та ін.)
Ці функції мають циклічний характер, утворюючи управлінський цикл.
В соціальних системах, зокрема освітніх, вони мають замкнений характер, так як вони перетинаються, маючи спільне поле – навчально-виховний процес. Вони щороку повторюються. Наприклад, планування роботи школи на наступний навчальний рік, аналіз одержуваних результатів в кінці навчального року та ін.
Наявність у них спільного поля забезпечує внутрішній зв’язок між всіма функціями управління, а їх логічна спрямованість на дсягнення мети – створення системності в управлінні.
Одночасно, кожна з цих функцій має своє завдання, зміст, форми і напрями прояву.

 

 

21. Планування як функція управління.

У психології планування розглядається як одна з головних функцій людського мислення. В умовах школи – це серцевина, центральна ланка в управлінні.

Значення плану у тому, що він повинен показати:

а) те, чого необхідно досягти;

б) як це зробити;

в) засоби його виконання;

г) очікувані кінцеві результати.

Таким чином, планування визначає перспективу і майбутній стан організації, визначення керівником своєї діяльності, діяльності очолюваного колективу.

Принципи планування:

- соціальна спрямованість планів розвитку школи;

- гуманізація управління;

- системність планування;

- перспективність;

- демократизація і конкретність;

- контроль виконання запланованого.

Успіх планування залежить від:

а) знання рівня, на якому перебуває колектив до початку планування;

б) чітке уявлення про бажаний рівень, якого необхідно досягти на основі планування;

в) вибір найбільш ефективних шляхів і засобів планування.

Система планів школи:

1. Перспективне планування: план розвитку школи на 5-10 років.

2. План роботи школи на рік.

3. Плани роботи вчителів (календарні, поурочні, плани роботи класних керівників, вихователів, педагогів-організаторів, шкільних психологів, соціальних педагогів).

4. Плани роботи методичних об’єднань школи.

5. Плани роботи учнівських гуртків, об’єднань, спортивних секцій.

6. Плани роботи шкільної бібліотеки.

7. Особисте тижневе планування дирекції школи.

8. Плани роботи ради школи.

9. Плани роботи піклувальної ради, батьківського комітету (якщо такі є).

10. План-календар роботи школи на поточний місяць, чверть чи семестр.

11. Розклад уроків.

Розробка загальношкільної документації вимагає координації зусиль всього педколективу.

Основний плановий документ – річний план роботи школи.

Його структура:

1. Підсумки роботи школи за минулий навчальний рік.

2. Організація роботи з виконання навчальних курсів та завдань освіти.

3. Внутрішкільне управління.

4. Становлення та розвиток виховної системи закладу. Робота з батьками.

5. Робота з підвищення методичного рівня педагогічного процесу.

6. Охорона життя і здоров’я дітей, персоналу школи. Заходи з техніки безпеки та охорони праці.

7. Розвиток матеріально-технічної бази. Фінансово-господарська діяльність.

8. Контрольно-аналітична діяльність адміністрації школи.

9. Очікувані результати.

10. Методичні проблеми, пріоритетні завдання, над якими працюватиме педколектив на протязі навчального року.

№ п/п Зміст роботи   Мета Термін виконання   Відповідальні Форми узагальнення Де буде заслухано Відмітка про виконання

Єдиної форми перспективного і річного планів роботи школи немає. Це може бути поєднання тексту з календарним планом, проходження окремих видів роботи у вигляді графічної форми, циклограми та ін.

Наприклад текстова форма може мати такий вигляд:

 

 

22. Аналіз як функція управління.

Для розв’язання проблеми спочатку використовується аналіз. Він дозволяє бачити:

- що необхідно змінити

- у якому напрямку, щоб колектив завтра працював краще ніж сьогодні

Таким чином, він спрямований на оцінку ефективності діяльності організації, наприклад, школи, встановлення причин відхилення від норм, визначення цілей і завдань, формування пріоритетів у роботі, шляхів та засобів діяльності.

Отже, аналіз повинен розпочинати управлінський цикл.

Принципи аналізу:

- науковість

- об’єктивність

- розвиток

- системність

- колегіальність

Предмет педагогічного аналізу: основні документи педагогічного процесу та його чинники, що обумовлюють діяльність педагогів, учнів, навчально – виховний процес, якісний склад колективу, матеріально – технічна база, фінанси та ін.

Рівні педагогічного аналізу:

а) стихійно – емпіричний (мета аналізу відсутня, предмет аналізу чітко не визначений, аналізуються розрізнені явища і факти, аналіз безсистемний, отже висновки такого аналізу загальні і поверхові)

б) емпіричний(мета аналізу – встановлення зв’язків між окремими фактами і явищами, факти просто констатуються, висновки поверхові, причини стану об’єкту чи процесу не розкриті)

в) науковий(поєднання аналізу з самоаналізом, застосування наукових методів пізнання)

Види аналізу:

1. Параметричний.Аналізуються основні показники навчально – виховного процесу (уроки, виховні заходи, дисципліна класу та ін.). Його недолік – відслідковуються процеси за короткий відрізок часу (день, місяць). Це не дозволяє бачити глибинні процеси, що визначають ці явища.

2. Тематичний.Аналізуються більш проблемні питання (система уроків даного вчителя, робота окремих вчителів в цілому, успішність учнів даного класу та ін.). При такому підходові можна сформулювати необхідні рекомендації, рішення по більш ефективному функціонуванні певної системи. Недолік: обмежене коло питань, що вивчаються, при цьому неможливо бачити процеси і явища на рівні школи.

3. Підсумковий.Це широкий загальношкільний вид аналізу за звітний період(місяць, рік, кілька років). Це дозволяє бачити цілі і завдання школи на перспективу.

 

23. Організація як функція управління

Організація – невід’ємний елемент будь-якої діяльності і означає налагодження, впорядкування,приведення чогось в систему. Наприклад організацію праці педколективу школи. Отже, вона полягає у визначенні місця і ролі кожного члена колективу в досягненні поставленої мети, дає відповідь на питання «де?», «коли?», «з ким?», «»навіщо?, «чому?», встановлює зв’язки між цілями, завданнями та діяльністю.

Таким чином, організація передбачає розподіл роботи між конкретними виконавцями та взаємозв’язок між ними по рівню повноважень і відповідальності.

Для школи характерним є лінійні повноваження – передача доручень безпосередньо від начальника до підлеглого.

Принципи організації:

1. За організацією дій: науковість, цілеспрямованість, плановість, систематичність, безперервність, перспективність, головна ланка, стимулювання.

2. За організацією оцінювання: компетентність, нормативність, єдність вимог, об’єктивність, оптимальність.

Методи організації:

- За метою і часом дій: стратегічні, тактичні, оперативні

- За механізмом впливу: економічні, адміністративно-господарські, соціально-політичні, організаційно – педагогічні, соціально-психологічні.

- За функціями управління: аналізу, планування, організації, контролю, регулятивно-корекційні.

Головні завдання організаційної діяльності дирекції школи:

1. Визначення самої структури школи і взаємозв’язку у змістові діяльності головних компонентів управління.

2. Виважена кадрова політика з урахуванням індивідуальних можливостей кожного члена колективу.

3. Організація самого навчального-виховного процесу.

4. Спрямування /акцент/ колективу на виконання головних завдань перед ним

5. Організація чіткої взаємодії, субординація, узгодженість зусиль

6. Залучення до управління всіх членів колективу

7. Формування у колективу позитивного ставлення до мети і завдань колективу

8. Оптимізація сприятливого психологічного клімату у колективі

9. Раціональне використання фінансової, матеріально-технічної бази.

 

24.Контроль як функція управління.

Контроль-перевірка,облік,спостереження за чим-небудь. При цьому,не лише констатація тих чи інших фактів,процесів,явищ,а й вияв причин недоліків,розробка заходів для їх усунення.

Це постійне відстеження дотримання стандартів,які забезпечують стабільність діяльності школи,педагогічного колективу. Отже,контроль необхідно розглядати і як функцію і як дію.

Він виступає джерелом інформації,на основі якої приймаються педагогічно виважені рішення.

 

Контроль і перевірка - не тотожні поняття. Контроль значно ширший ніж перевірка, яка виступає його складовою так як містить і ясну оцінку, що формулюється на основі кількісної.

Принципи контролю:

- стратегічна спрямованість

- плановість і систематичність

- науковість

- об'єктивність

- економічність та раціональність

- гласність

- нормативність та ін.

Види контролю: моніторинговий, “м'який”, попередній, тематичний, персональний, адміністративний.

Методи контролю: практичні, рейтингові, теоретичні.

Вибір методу залежить від мети і завдань контролю. Найбільш прийнятні такі методи внутрішкільного контролю: спостереження, аналіз документації, бесіди з вчителями, учнями та ін., анкетування, письмові контрольні роботи.

Об'єкти контролю:

- постійний контроль виконання законодавчо-нормативної бази, збереження навчально-матеріальної бази, стан викладання навчальних предметів, гігієна і санітарія у школі та ін.

- контроль раз на чверть, півріччя роботи педради, медичні огляди учнів, підсумки роботи школи за півріччя та ін.

- проміжний виконання плану роботи школи, підвищення професійного рівня вчителів, стан шкільної документації та ін.

Планування контролю (алгоритм):

- формулювання мети і завдань контролю

- визначення об'єктів і суб'єктів контролю

- з'ясування умов контролю(кадри, ресурси та ін.)

- визначення методики і форм контролю

- з'ясування технології оцінювання результатів контролю

- визначення форм узагальнення форм узагальнення матеріалів, підготовка наказу та ін.

Система внутрішкільного контролю. Зараз ліквідовано обов'язкову для дирекції школи кількість відвіданих уроків та інших форм навчально-виховного процесу протягом навчального року. При цьому дирекція на цю роботу повинна тратити стільки часу, щоб знати реальний стан справ у школі. Директор, наприклад щотижня повинен відвідати орієнтовно 4-5 уроків та інших форм навчально-виховної роботи з учнями, його заступники по 5-6 заходів та ін.

 

25. Регулювання як функція управління.

Регулювання забезпечує динамічну рівновагу, тобто усуває відхилення від завдань і цілей діяльності організації, наприклад навчального закладу.

Отже, функція регулювання, яка полягає у коригуванні системи чи окремих її складових, за наслідками аналізу і контролю.

Принципи регулювальної діяльності:

- науковість;

- систематичність і своєчасність;

- об’єктивність;

- простота і економічність;

- розумні витрати часу та використання кадрів.

Функції регулювання: діагностична, навчальна, виховна.

Регулюванню підлягають всі напрями діяльності школи (якщо є відхилення від норм і стандартів).

Форми регулювання: політичне, економічне, ідеологічне, оперативно-технічне.

Головні завдання дирекції в процесі регулювання:

- панорамне бачення всіх управлінських функцій та їх взаємодію;

- мати достовірну інформацію про необхідність змін;

- обирати адекватні форми і засоби корекції;

- формулювати чіткі рекомендації по ліквідації відхилень у системі.

Алгоритм регулювання:

1) виявлення і чітке визначення проблеми в результаті аналітико-узагальнюючої діяльності;

2) оцінка змісту і умов роботи колективу на нею;

3) визначення критеріїв оцінки одержуваних результатів;

4) розробка обґрунтованих варіантів підведення підсумків по проведеній роботі;

5) вибір серед них оптимального варіанту та ін.

 

 

26. Рішення – основа управлінської діяльності керівника школи

Управлінське рішення – процес обробки інформації , на основі якого визначається програма подальшої діяльності. Отже, управлінське рішення – це програма дій керівника навчального закладу.

Принципи прийняття управлінського рішення:

1.Вміння визначати головне на даний момент у діяльності школи;

2. Оптимальне залучення виконавців до розробки рішення;

3. Паралельність (кожен виконавець повинен мати свої завдання і поле дій);

4. Врахування фактора часу;

5. Варіативність (наявність кількох варіантів рішення);

6. Врахування стилю роботи школи (авторитарність, демократизм та ін.)

Алгоритм підготовки рішення:

- підготовка рішення;

- прийняття рішення;

- введення в дію рішення.

У школі рішення приймають: директор та його заступники, педрада, рада школи, збори трудового колективу, профспілка, вчителі (в межах своїх повноважень).

Класифікація рішень:

- загальні (стосуються всієї школи);

- часткові (по окремих підрозділах, проблемах);

- за тривалістю дії;

- за рівнем прийняття;

- за характером завдань (організаційні, заплановані або незаплановані);

- інтуїтивні (на відчуттях керівника);

- ґрунтуються на виважених міркуваннях;

- за способом прийняття (одноосібні, колективні);

- за характером і змістом (творчі, на основі нормативних документів).

Вимоги до рішення: наукове обґрунтування, продуманість, повнота змісту, повноважність, компетентність, узгодженість з підлеглими, чіткість і стислість, адресність, відповідальність, обов’язковість, передбачення контролю.

Найбільш типові рішення:

а) функція аналізу

Динаміка змін у знаннях учнів, якісний склад педколективу, умови життєзабезпечення педколективу та ін.

б) функція планування

Створення робочої групи для розробки планової документації школи, затвердження планової документації, затвердження розкладу уроків та ін.

в) функція організації

Організація діяльності педколективу, організація методичної роботи у школі, організація діяльності технічного персоналу та ін.

г) функція контролю

Контроль за роботою молодих педагогів, адміністративно-плановий контроль та ін.

д) функція регулювання

Приведення у відповідність з цілями і завданнями діяльності школи, переведення школи на стабільний інноваційний розвиток та ін.

 

27. Планування і організація навчально-виховного процесу у початковій (малокомплектній) школі.

І. Директор школи

Щоденно:

- Робота з розкладом занять (його коригування);

- Відвідування та аналіз уроків, позакласних заходів;

- Ведення журналу заміни пропущених уроків;

- Аналіз своєї діяльності, корегування її на наступний день.

Щотижня:

- Аналіз стану навчального процесу, роботи вчителів;

- Участь у методичній роботі з педагогами. Їх індивідуальні консультації, у групових формах методичної роботи, наприклад участь у засіданнях методоб’єднання вчителів початкових класів у базовій школі та ін..

- Формування банку педагогічної інформації по школі;

- Надання необхідної допомоги молодим спеціалістам та ін..

- Інформаційно-аналітична діяльність (вивчення інформаційних, аналітичних матеріалів за підсумками моніторингу діяльності школи, науково-методичної літератури, нормативних документів та ін..)

- Аналіз виконання плану роботи за тиждень;

- Складання плану власної роботи на наступний тиждень.

ІІ. Заступник директора з навчально-виховної роботи ЗОШ І ступеня (орієнтовний зміст)

А) систематичне вивчення професійних потреб вчителів ( анкетування педагогів, оцінка анкет, узагальнення результатів, бесіди з ними.

Б) планування і реалізація планів роботи:

- складання діагностичної карти школи (виявлення групи проблем, характерних для вчителів);

- визначення актуальної тематики педрад, інших загальноосвітніх заходів;

- планування і організація окремих форм методичної роботи;

- узагальнення передового педагогічного досвіду, ведення лабораторії «майстер-клас» та ін..

В) підведення підсумків методичної роботи з педколективом, повторне діагностування:

- визначення проміжних і кінцевих результатів по кожному вчителю;

- порівняльний аналіз професійних потреб вчителів за останні роки;

- планування роботи по наданню методичної допомоги кожному вчителеві.

Г) визначення форм і методів контролю за діяльністю вчителів.

Д) аналіз класних журналів.

Е) визначення результатів навчально-виховного процесу ( складання необхідних довідок, підготовка доповідей на педрадах, узагальнення досвіду роботи окремих вчителів школи та ін..)

28. Планова документація у початковій школі.

Нормативні документи:

- навчальний план (на основі базового навчального плану);

- план роботи школи (перспективний і на рік);

- накази МОНмолодьспорту України, в т. ч. і ті, що стосуються початкової школи;

- інструктивно-методичні листи МОНмолодьспорту України з навчально-виховної роботи у початковій школі, картотека на них.

Графічне планування:

- розклад уроків у рамках режиму роботи школи;

- розклад факультативних занять, додаткових, гурткових занять, виховних заходів;

- графіки проведення контрольних, лабораторних робіт, практичних занять;

- розклад роботи методоб’єднань у базовій школі, кущових (районних чи міських) нарад, семінарів, олімпіад;

- графік підвищення кваліфікації педагогів школи;

- правила внутрішнього трудового розпорядку та ін.

 

29. Документація по роботі з учнями початкової школи.

До неї відносяться:

- розклад уроків у межах режиму роботи школи;

- розклад додаткових, гурткових факультативних занять;

- правила внутрішкільного розпорядку для учнів школи;

- аналізи успішності, відвідування занять, успішності учнів по семестрах, за останні роки;

- облік учнів з початковим рівнем знань та обдарованих дітей, матеріали системи роботи з ними;

- тексти перевірочних робіт, діагностичних анкет;

- правила єдиного орфографічного режиму;

- статистичні звіти по початковій школі;

- матеріали співпраці школи з дошкільними навчальними закладами, батьками учнів;

- алфавітна книга запису учнів;

- класні журнали;

- особові справи та медичні картки учнів;

- табелі успішності учнів;

- списки первинного обліку дітей, які підлягають навчанню;

- учнівські квитки учнів.

 

 

30. Внутрішкільний контроль в початковій школі, в тому числі у малокомплектній

І. Необхідні матеріали і організаційні заходи

Папки / зошити/:

- картотека на вчителів

- методична робота / плани, протоколи засідань методоб’єднання, їх тематика, результати роботи

- апробований педагогічний досвід

- підбір методичних рекомендацій та пам’яток по контролю, аналізу окремих напрямів діяльності

- матеріали самого контролю і аналізу / результати перевірок шкільної документації, тематичних та інших планів роботи вчителів, матеріали відповідних уроків та інших форм навчально-виховного процесу

- матеріали контролю виконання навчальних програм, аналізи успішності учнів по семестрах і роках

- матеріали підвищення кваліфікації вчителів

- матеріали індивідуальних консультативних бесід з вчителями, класними керівниками, батьками учнів

- матеріали батьківського всеобучу

- матеріали нарад у рай / міськ / вно

- журнал збору оперативної інформації

ІІ. Графік перевірок шкільної документації на _ рік

Місяці

ІХ Х ХІ ХІІ І ІІ ІІІ IV V

1.Класні журнали + + + + + + + + +

2.Робочі зошити учнів + + + +

3.Щоденники учнів + + + +

4.Особові справи учнів + +

5.Плани вих. роботи + + + +

 

Приклад: мета перевірки класних журналів

ІХ – оформлення журналу, Х – накопичення оцінок,

ХІ – дотримання графіка виконання контрольних і самостійних робіт,

ХІІ – накопичення оцінок, І – виконання програм, ІІ – виконання планів проведення екскурсій, ІІІ – організація повторення, IV – система опитування учнів, V – виконання навчальних програм.

Приклад: перевірка учнівських зошитів

- клас, вчитель

- дотримання орфографічного режиму

- робота над каліграфією

- робота над помилками

- різновидність робіт

- обсяг класних і домашніх завдань

- диференціація роботи з учнями

- творчі роботи учнів

ІІІ. Моніторинг діяльності вчителя

- ведення документації

- ведення уроків

- планування уроків, поурочні плани

- активність учнів

- індивідуалізація педагогічних дій, стосовно окремих учнів

- використання міжпредметних зв’язків

- методичні прийоми вчителя

- використання сучасних технологій

- ведення зошитів учнями

- диференціація домашніх завдань

- ведення класного журналу

- самоаналіз своєї роботи вчителем

 

 

31. Аналіз успішності учнів у поч. школі. За навчальний рік.

Показники успішності

1. Кількість учнів за списком.

2. Атестуються/ кількість, %/

3. Відмінники/ кількість, %/

4. Переважно достатній рівень/ кількість, %/

5. Переважно середній рівень/ кількість, %/

6. Переважно початковий рівень/ кількість, %/

7. Початковий рівень:

- укр. мова;

- математика;

- читання;

- іноземна мова.

8. Проведено зустрічей з батьками учня / ПІБ, дата та ін.

 

Пам’ятка для заступника директора по навч.-виховній роботі по вивченню неуспішності і невихованості учнів

Внутрішні фактори:

А) недоліки біологічного розвитку:

- дефекти органів чуття

- відхилення у діяльності ЦНС, що негативно впливають на навчання учня

- психічні відхилення

Б) недоліки психічного розвитку:

- слабкий інтелект

- недостатній розвиток емоційної сфери

- відсутність необхідних пізнавальних інтересів

В) недоліки виховання учня

- недостатній розвиток моральних якостей

- недоліки у відносинах учня з вчителем, колективом класу, батьками та ін..

Зовнішні фактори:

- Недоліки, прогалини у заняттях і вміннях;

- Прогалини у навичках навчальної праці;

- Недоліки впливу школи/ недоліки процесу навчання, навч. посібників, недостатній влив на учня та ін..

- Недоліки пливу зовн. середовища, сім’ї, ровесників.

 

Педагогічна хар-ка учня

ПІБ, школа

А) загальний розвиток:

- знання про себе і свою сім’ю;

- знання і уявлення про навколишній світ;

- розвиток моторики/ рухів тіла;

- розвиток мови;

- ставлення до школи і навчання.

Б) сформованість навчальних навичок:

- з математики;

- читання;

- письма.

В) сформованість умінь і навичок:

- вміння спланувати свою діяльність;

- вміння зосереджено працювати;

- властивість розуміти і сприймати інформацію;

- відношення до невдач;

- темп роботи.

Г) сформованість умінь до навчання:

- вміння спланувати свою пізнавальну роботу з навчальним матеріалом;

- вплив сім’ї на навч. діяльність учня.

Д) особливості сімейного виховання/ бесіди з батьками учня

Е) висновки і рекомендації для корекційно-розвивальної роботи з учнем.

 

Дата, підпис педагога

 

 

32. Методична робота з педколективом початкової (малокомплектної школи).

Дана робота – важлива ланка системи безперервного навчання педагогічних кадрів, один з головних напрямів роботи директора по підвищенню професійного рівня вчителів школи.

В умовах початкової школи дана робота здійснюється головним чином у формі тісної співучасті вчителів школи у всій системі методичної роботи, яка здійснюється перш за все у базовій школі (школи I-II, I-III рівня акредитації).

У даних школах методична робота має такий примірний алгоритм:

- вивчення законодавчо-нормативної документації у галузі освіти;

- систематичне вивчення і аналіз навчальної документації (програми, підручники, посібники, методичні рекомендації та ін.);

- підготовка і проведення різних форм навчально-виховного процесу з послідуючим їх аналізом і обговоренням;

- всебічний розвиток творчих здібностей педагогів школи;

- співпраця з педагогами майстрами;

- організація самоосвіти педколективу.

Основні принципи: науковість, систематичність, конкретність, спрямованість, послідовність, безперервність, актуальність, відкритість новим інформаційним технологіям.

Основні органи і форми науково-методичної роботи на шкільному рівні, у яких приймають участь і вчителі початкової (малокомплектної) школи:

- науково-методична рада;

- науково-методичний кабінет як центр даної роботи;

- методичне об’єднання (комісія, кафедра) вчителів;

- індивідуальна освіта (самоосвіта);

- педагогічна дискусія;

- проблемний «круглий стіл»;

- відкриті уроки;

- школа молодого педагога;

- обмін досвідом роботи;

- проблемний семінар;

- творча (інноваційна) група;

- школа передового педагогічного досвіду( авторська школа);

- робота педколективу над єдиною педагогічною проблемою та ін.

 

33. Забезпечення наступності у навчально-виховному процесі у комплексі «дошкільний навчальний заклад-школа»

Принцип наступності і перспективності – одні з провідних принципів освіти. Тому, розв’язання наступності між дитячим садком/ДНЗ/ і школою – у об’єднанні цих ланок у єдиний комплекс.

У школу ідуть діти, які уже були у ДНЗ, тому є можливість співпраці з вихователями, які знають цих дітей з ясельного віку.

Протягом жовтня-листопада вчителі проводять ряд відкритих уроків для вихователів груп дитсадка, а вихователі проводять заняття в старших та підготовчих групах для вчителів. Обмін досвідом при цьому є обов’язковим.

Взаємодія ДНЗ і школи регламентується сьогодні «Положенням про навчально-виховний процес у комплексі «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад» /Постанова Кабміну України № 306 від 12.03.2003 р./

Структура діяльності навчально-виховного комплексу

Початкова школа:

- взаємодія управлінського складу ДНЗ і школи /завідувач ДНЗ, вихователь-методист, директор школи, заступник директора з навчально-виховної роботи по початкових класах / - / розробка планів спільних заходів, визначення перспектив спільної роботи.

- взаємодія психологічної служби ДНЗ та початкової школи / узгодження критеріїв прийому у 1-й клас, психологічне забезпечення адаптивного періоду для дітей, спільне консультування батьків і педагогів /

- взаємодія педколективу ДНЗ і школи /перехресне відвідування занять, обмін досвідом, спільне обговорення навчально-виховної роботи, участь у спільних педагогічних заходах ДНЗ і школи /

- взаємодія дитячих колективів / організація спільних дитячих свят.

- робота з батьками / консультування їх психологами та педагогами та організація спільних заходів для батьків /

Примірний план забезпечення наступності між ДНЗ і школою

Погоджується на педрадах дитячого садка і школи.

Основні заходи:

- удосконалення роботи з розвитку розмовної мови і розповіді

- удосконалення форм і методів формування у дітей самостійності і відповідальності

- активізація розумової діяльності дітей на уроках математики у 1-му класі і у підготовчій групі

- розвиток творчих здібностей дітей на заняттях у ДНЗ

- введення у освітню програму розвиваючих курсів «Інформатика», «Синтез мистецтв».

Основні заходи:

Зміст роботиТерміниВідповідальні

1.Обговорення планів роботи по Серпень

підготовці дітей до школи.

2.Знайомство вихователів з Вересень

програмою 1-го класу.

3.Відвідування вихователями Вересень

уроків у 1-му класі.

4.Знайомство вчителів з програмами Жовтень

виховання у дитячому садку.

5.Відвідування вчителями занять Протягом навч.року

у дитячому садку.

6.Педрада у дитячому садку по Травень

питаннях підготовчої групи.

7.Спільна нарада по питаннях Травень

фізичного розвитку дітей у

дитячому садку.

8.Присутність вихователів дитсадка Травень

на педраді школи за підсумками

роботи з батьками / питання їх

педагогізації /.

9.Робота з дітьми:

- Екскурсії в природу Березень

- Спільна виставка малюнків Квітень

 

 

34. Організація управління малокомплектною школою

Малокомплектна школа – школа без паралельних класів, з малою кількістю учнів.

Організаційні умови:

- раціональне поєднання класів у комплект;

- раціональна побудова розкладу занять;

- належна навчально-матеріальна база;

- взаємозв’язок з батьками та базовою школою (І-ІІ чи І-ІІІ ступеня).

Психолого-дидактичні умови:

- визначення структури і змісту уроку залежно від рівня розвитку учнів і мети заняття у кожному класі;

- формування загально навчальних умінь;

- оптимальне поєднання методів і прийомів навчання;

- уміння керувати різновіковим контингентом учнів;

- уміння розподіляти свою увагу між класами;

- кожний урок у класові-комплекті це два або три зведені в один мікроуроки, що проводяться в одному приміщенні, одним вчителем, в один час;

- основна функція вчителя в умовах роботи з класом-комплектом – пояснення нового матеріалу.

Типи уроків:

- однопредметні (об’єднуються однакові предмети);

- однотемні (різні предмети, але теми близькі за змістом);

- елементи спільної роботи для всіх класів, об’єднання у клас-предмет.

Система обов’язків прав директорашколи І ступеня, де як учнів до 50 чоловік та 6 класів: завідувач школи, вчитель, заступник з навчально-виховної роботи, зав. господарством, секретар, педагог-організатор, бібліотекар.

Система обов’язків директора школи, де учнів більше 50 і понад 8 класів: директор, вчитель, заступник директора з навчально- виховної роботи,секретар, педагог-організатор, бібліотекар. Вводиться посада - зав. господарством.

В однокомплектній школі, де один вчитель управління забезпечує він один. У двокомплектній школі, де працюють два вчителі, на одного з них покладено обов’язки керівника. Другому вчителеві можуть делегуватись обов’язки бібліотекаря, секретаря-діловода, педагога-вихователя.

У трьох комплектних школах працюють 3 і більше педагогів,один з них директор. У такій школі працює педрада, проводиться методична робота, забезпечується увесь управлінський цикл.

Кількість класів-комплектів визначається кількістю учнів:

- два класи у комплекті, коли учнів до 25 чоловік;

- три класи в комплекті, коли учнів до 15 чоловік;

- чотири класи у комплекті, коли учнів до 10 чоловік.

У класі-комплекті можуть бути поєднані: суміжні (1,2 або 3,4 класи), чи несуміжні (1-3, 1-4, 2-4 класи).

Найважче працювати з несуміжними класами. Тому, оптимальним є клас-комплект з суміжних класів: учні майже однакового віку, забезпечується наступність, учням легше спілкуватись між собою

 

35. Розклад занять у малокомплектній школі.

Робота здійснюється за системою скорочених уроків. Суть системи:

- скорочена тривалість уроків (30-40 хвилин);

- перші 1-2 уроки вчитель працює лише з одними учнями (наприклад, 1 клас), а учні іншого (інших) класів приходять на 2 (3) уроки;

- з 2 (3) уроку вчитель веде заняття з усіма учнями;

- після 4 (5) уроку учні класу, що прийшли на 1-й урок (наприклад, 1 клас) ідуть додому, а робота з учнями іншого класу (класів) триває;

- перерва – 10 хвилин.

За такої структури робоче навантаження педагога знаходиться в рамках вимог до робочого часу.

Фрагмент такого розкладу занять

 

 

36. Ділова документація у початковій (малокомплектній) школі (накази, довідки та ін.)

Рекомендовані накази:

- про розподіл навчального навантаження

- про призначення вчителів 1, 2, 3, 4 класів

- про режим роботи закладу

- про структуру навчального року

- про комплектування ГПД

- про створення атестаційної комісії

- про відповідального за техніку безпеки у школі

- про організацію методичної роботи

- про організацію харчування дітей

- про вибуття і прибуття учнів

- про заміну уроків

- про походження курсової підготовки педагогів

- про наслідки перевірки виконання програм вивчення стану викладання предметів

- про вивчення системи роботи вчителя

- про проведення державної підсумкової атестації

- про виконання рішень педагогічної ради

- про заохочення працівників школи

- про надання відпустки вчителям та іншим працівникам школи

- про роботу з обдарованими дітьми та ін.

 

 

37,38. Співпраця початкової школи з сім*єю, позашкільними та громадськими організаціями.

Основні напрями взаємодії:
- проведення загальних / класних/ батьківських зборів
- організація роботи консультаційного пункту/ лекторію для батьків
- залучення батьків до проведення окремих форм навчального-виховального процесу у початкових класах/ уроки, виховні заходи, екскурсії та ін..
- забезпечення обов ’язкової доступної освіти для дітей 6-річного віку/ програма « Впевненний старт» спільно з батьками і дошкільними навчальними закладами
- забезпечення обліку дітей дошкільного віку, контроль за їх навчанням у початкових класах у послідуючий період
- громадський контроль за харчуванням дітей у школі, їх дозвіллям – позашкільний час
- забезпечення роботи шкільного батьківського комітету
- стимулювання батьків до благодійницької діяльності на користь школи
- наявність у школі графіків гуртків, роботи секцій, студій та ін. у ближчих позашкільних навчально-виховних закладах
- вирішення у встановленому порядку/ спільно з органами місцевої влади та громадкістю/ питань опіки і піклування неповнолітніх , сільській місцевості сприяння безплатному проїзду дітей до школи та назад додому
Орієнована форма планування, організації
та контролю цих та інших питань даної взаємодії
-------------------------------------------------------------------------------------------------------
Зміст роботи : строки : виконавці :форма узагальнення результатів
: виконаної роботи

 

 

39,40. Навчально-матеріальне, інформаційне забезпечення початкової школи

Комплектація навчально-матеріальної бази початкової школи здійснюється відповідно до « Типового переліку навчально-наочних посібників, технічних засобів та обладнання загального призначення»/уточнюється щорічно МОН України/.

У класних кімнатах початкової школи встановлюються шкільні меблі, парти, одно /двомісні/ учнівські столи і стільці відповідного ростовій групі розміру.

Навчально-методичне забезпечення кабінету початкових класів: навчальні програми, підручники, навчальні посібники, обладнання загального призначення, тематичні картотеки дидактичного та навчально-методичного обладнання за темами /розділами/ навчальних програм.

Інформаційне забезпечення початкової /малокомплектної/ школи:

- Організаційно-правові та розпорядчі документи / статут, правила внутрішнього розпорядку, накази, розпорядження та ін../

- Довідково-інформативні документи/листи, доповідні записки, протоколи, акти та ін../

- Документи особового складу/заяви, характеристики, особові справи, накази по кадрових питаннях та ін../

Головні внутрішні документи у початковій школі – накази директора. Вони видаються з питань навчально-виховного процесу, фінансово-господарської діяльності. Планування та ін..

Відповідає за документацію директор школи.

Санітарно – гігієнічні норми:

- Відстань від класної дошки до першого ряду парт – 6-2 м, першим рядом вчителя – 0,5м, відстань між рядами парт – 0,6-0,7м

- Площа класних кімнат: по 1,25 кв.м. на одного учня, об’єм 150-175 куб.м.

- При використанні телепрограм відстань між першим рядом парт і телеекраном – 1,201,4 м.

- Колір приміщення: підлога – матова, стеля – біла. Білий колір вікон і дверей, стіни в теплих тонах.

- На вікнах південної сторони повинні бути штори

- Освітлення: 48 вт. для ламп розжарювання.

- У класах для учнів 1-4 класів повинні бути умивальники та вішалки для верхнього одягу

- Розміщення класних кімнат/навчальних приміщень/ для учнів 1-4 класів виключно на першому поверсі в окремому блоці, в інших випадках – не менше 2-х виходів, один з яких для учнів початкових класів

- Для учнів 1-4 класів наявність відокремлених туалетів з встановленими дитячими унітазами

- Облаштування для учнів молодших класів кімнати для відпочинку та кімнати для рухомих ігор та ін..

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.