Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Третій ступінь важкості хронічної променевої хвороби.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Характеризується більш важчими й незворотними змінами - втрата регенераторної здатності тканин, вираженою дистрофією органів і систем, різким пригніченням кровотворення. Сильно виражена кровоточивість (шкірні петихії, носові кровотечі, кровоточивість ясен і ін.). Зміни крові стійкі й більш виражені, різко пригнічений гранулоцитопоез; знижена стійкість еритроцитів. У червоній крові з'являються ретикулоцитопенія, гипохромія й різкий анізоцитоз.

У кістковому мозку виявляються виражена затримка дозрівання мієлоїдних елементів і порушення еритропоезу за мегалобластичним типом.

Погіршення загального стану хворого прогресує, розвиваються різка слабість, адинамія й стійка артеріальна гіпотонія. У картині захворювання з'являються важкі зміни з боку нервової системи, патологічна проникність капілярів і значне погіршення кровотворення. Розвивається токсична енцефалопатія або ураження нервової системи, яке протікає по типу демієлінізуючого енцефаломієлозу. Для таких хворих характерне прогресування процесу навіть після того, як припиняється вплив іонізуючого випромінювання. При несприятливому перебігу хвороби глибоке пригнічення кровотворення веде до різкого послаблення опірності організму. Різко виражені трофічні зміни шкіри, випадання волосся, ламкість нігтів. Можуть з'явитися дистрофічні зміни з боку ряду внутрішніх органів.

Завдяки проведенню профілактичних заходів важкі форми ХПХ практично малоймовірні. Летальний результат може бути викликаний або порушенням діяльності важливих для життя органів і систем, або розвитком сепсису. Труднощі диференціальної діагностики в цій стадії хвороби полягає в тому, що жоден із симптомів, що спостерігаються при цьому, не є чітко специфічним для променевої хвороби. Симптоми вегетативно-судинної лабільності, астенічні явища, помірна лейкопенія, артеріальна гіпотонія, зниження шлункової секреції - все це може бути зумовлено різними причин, що не мають ніякого відношення до впливу іонізуючої радіації. Радіаційний вплив на організм можна достовірно встановити лише на основі сукупності клінічних і лабораторних даних з урахуванням наявності тривалого контакту з радіоактивними речовинами в дозах, що перевищують гранично допустимі. Варто враховувати індивідуальну чутливість організму до впливу іонізуючої радіації.

Лікування хворих із третім ступенем важкості ХПХ повинне проводиться в стаціонарі в повному обсязі за схемою лікування гострої променевої хвороби, з подальшим встановленням групи інвалідності.

Четвертий ступінь важкості хронічної променевої хвороби
(термінальний період).

Характеризується гіпоплазією або аплазією кісткового мозку, наростанням геморагічного синдрому, сепсисом. Хворий сильно виснажений. Нерідко з'являються пролежні, крововиливи, тривалі виразково-некротичні зміни слизової оболонки порожнини рота й травного тракту. При наростанні симптомів ураження нервової системи, органів кровотворення й септичних ускладнень наступає летальний результат. Лікування - симптоматичне.

При діагностиці ХПХ особливу увагу необхідно надавати ретельному збиранню професійного анамнезу. Велике значення мають тривалість роботи з радіоактивними речовинами, її характер, забруднення робочих приміщень і т.п.; біофізичні дослідження, кількісні визначення радіоактивних речовин у виділеннях хворого. При попаданні в організму радіоактивні речовини можуть виділятися із сечею, калом і іншими екскретами.

Найчастіше обмежуються визначенням радіоактивних речовин у добових порціях сечі й калу, але в окремих осіб можна рекомендувати біофізичні дослідження слини, мокротиння, шлункового соку й дуоденального вмісту. При певній клінічній симптоматиці позитивний результат біофізичних досліджень підтверджує діагноз ХПХ.

Враховуючи, що прояви при першому ступені ХПХ неспецифічні, необхідно проводити диференціальну діагностику з рядом інших захворювань. Симптоми вегетативно-судинної дисфункції, які часто спостерігаються при першому ступені ХПХ, так само, як і астенічний стан, можуть бути зумовлені іншими причинами (перевтома, хвилювання, психічні травми), а тому необхідно враховувати перенесені інфекційні захворювання, нейроінфекції або травматичні ураження нервової системи в минулому.

В етіології астенічних станів певну роль відіграють неповноцінне харчування, різні сімейні й побутові обставини, зловживання палінням і алкоголем. Варто пам'ятати, що й у виробничих умовах, крім впливу іонізуючої радіації, можуть мати місце різні впливи, що призводять до астенічного стану (вплив хімічних речовин, високої температури, шуму, підвищеної вологості й т.п.).

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.