Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Порядок виконання роботи



1. Вивчити будову приладу В.Н. Жукова для визначення довжини волокон бавовни.

В комплект приладу Жукова В.Н. входять:

- основний прилад для сортування волокон за групами довжин;

- столик-укладальник;

- затиски №1 і №2;

- два кубики;

- розрахункове коло.

 

2. Приготування штапелю.

Від остаточної стрічечки відокремлюють наважку. Потім штапель затиском 1 викладають на столику – укладальнику, утворюючи рівний край.

Готовий штапель знімають пінцетом, рівний край беруть у ліву руку і знову затиском № 1 викладають штапель на столик – укладальник . При цьому внизу будуть самі довгі волокна, а чим вище, тим коротші волокна. Ширина штапелю 32мм.

Рис. 4.1. Схема приладу системи В.Н. Жукова:

1 – основа пристрою;

2 – циліндр;

3 – шестерня;

4 – черв’як;

5 – рукоятка;

6 – натиск;

7 – затискач;

8 – кришка;

9 – валик.

 

3. Укладання штапелю в прилад.

Показник оборотів на черв’ячному колесі ставлять на дев’яту поділку. Відкидну частину столика відкидають, а виступаючий штапель захоплюють затиском №1, штапель і затиск повинні бути розташовані при цьому горизонтально. Для цього під столик і затиск підкладають кубики (див. рис. 4.1.). Штапель переносять у прилад. Нижній упор затиску поміщають на ребро фартуха, затиск кладуть на ребро кубика. Затиск повинен бути розташований горизонтально. Далі опускають кришку з гумовим валиком.

4. Розсортовування волокон за групами довжин.

Під час повороту ручки черв’яка на один оборот, волокна просуваються на 1мм вперед. У такий спосіб між рифленим циліндром і прорезиненим валиком будуть затиснуті волокна не більше 10мм. Затиском №2 два рази знімають волокна довжиною 10мм і коротші. Далі щоразу повертають ручку черв’яка на два обороти (інтервал сортування 2мм) і двічі знімають кожну групу волокон. До 16мм волокна сортують з відкритим фартухом, а довші волокна більші за 16мм з піднятим. Розсортовані волокна витримують протягом 1 години у нормальних атмосферних умовах і зважують на торсійних вагах з точністю до 0,1 мг.

При витаскуванні волокон кожної групи, волокон даної довжини витягають 46%, 17% цих волокон міститься в попередній групі, а 37% буде знято у наступній групі. Істинна маса волокон кожної групи визначається за формулою:

(4.17)

 

Для прискорення розрахунків користуються рахунковим колом. Відхилення суми, що допускається, істинної маси від попередньої маси повинно бути не більше 0,1мг. За отриманими даними істинної маси обчислюють основні характеристики середньої довжини (середню асо довжину, модальну і штапельну довжину) і характеристики нерівномірності волокон за довжиною (базу і рівномірність) і будують діаграму розподілу волокон за довжиною і штапельну діаграму.

5. Для побудови діаграми розподілу на міліметровому папері по осі абсцис відкладають значення середніх довжин кожної групи волокон (починаючи з 7,5мм.), а на осі ординат їх відсотковий вміст або масу (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Діаграма розподілу волокон за довжиною

 

Штапельна діаграма будується на основі тих же даних: по осі ординат відкладаються значення середніх довжин за групами волокон, а по осі абсцис – накопичені (сумарні) значення відсоткового вмісту волокон у кожній групі (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Штапельна діаграма

 

6. Розрахувати характеристики довжини волокна: середню масодовжину, модальну масодовжину, штапельну масодовжину, базу, рівномірність і коефіцієнт варіації.

7. Від пробної стрічечки (уздовж неї) відокремлюють наважку в залежності від довжини волокна.

8. Із наважки вручну приготовляють штапель без відкидання яких-небудь волокон з одним рівним кінцем (рис. 4.4). На відстані від рівного кінця штапель затискають по лінії АА1 і вичісують гребенем волокна, які коротші від величини L0. У результаті у штапелі залишають тільки волокна, які довші за L0. Далі штапель розділяють на 10 частин, кожну з який укладають між парою предметних скелець.

9. У кожному препараті повинно бути приблизно 250 - 300 волокон, щоб загальне число розкладених волокон дорівнювало 2500 - 3000. Число волокон у кожному препараті підраховують під мікроскопом при збільшенні в 120-250 разів. Пораховані волокна обережно збирають пінцетом в один пучок, так щоб зберегти розташування кінців волокон з однієї сторони уздовж однієї прямої лінії. Отриманий пучок з однієї сторони прочісують гребенем. Волокна вилучені під час прочісування, віднімають із загального числа волокон.

Рис. 4.4. Схема видалення коротких волокон і вирізання середньої частини штапелю

 

10. Далі пучок заправляють у різак таким чином, щоб одне з лез знаходилося на відстані “а” від рівного кінця між пластинами 1 і 2 різака (рис. 4.5). Під час повороту осі 3 затиснутих рукою пластин кінці волокон, які виступають зрізуються ножами 4 і 5, а між пластинами залишається волокна довжиною Ls (див. рис. 4.4). Щоб всі волокна у вирізаній частині мали однакову довжину Ls, необхідно дотримуватись співвідношення Ls<L0 – а. Розміри Ls, L0 і а обираються у відповідності з таблицею 4.1.

Рис. 4.5. Пристрій для вирізання середньої частини штапелю волокон (різак)

11. Вирізану середню частину штапелю і кінці, які залишилися окремо зважують на торсійних вагах, після чого визначають лінійну щільність волокон і кількість волокон у 1мг.

Таблиця 4.1

Значення довжини для різних видів волокна

Вид волокна Розміри, мм
L0 Ls а
Бавовна середньоволокниста до 34/35мм
Бавовна тонковолокниста до 44/45мм
Штапельне волокно до 40мм
Штапельне волокно довше за 40мм

 

12. Отримані результати заносять у таблицю 4.2.

Таблиця 4.2

Результати проведених досліджень

Номер препарату Загальна кількість волокно
Кількість волокон у препараті              

 

13. Визначити лінійну щільність, номер і поперечні розміри досліджуваного бавовняного волокна.

Фактичну лінійну щільність обчислюють за формулою 4.16.

Площу поперечного перерізу волокон визначають за формулою:

(4.18)

Умовний і розрахунковий діаметри волокна:

(4.19)

, (4.20)

де і - табличні значення питомої та об’ємної ваги.

Кількість волокон в 1 мг бавовни:

, (4.21)

де mк- маса кінців штапелю.

 

Контрольні запитання

1. Який взаємозв’язок існує між довжиною волокна і його якістю?

2. Методи визначення довжини бавовняного волокна. Їх недоліки та переваги.

3. Характеристики довжини і нерівномірності волокон за довжиною.

4. Як можна побудувати штапельну діаграму та діаграму розподілу волокон за довжиною?

5. Довжина волокна та модальна довжина. Їх вплив під час оцінки волокон на рівномірність.




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.