Лабораторна робота№ 5.

Визначення лінійної щільності волокон і ниток

Мета роботи -вивчити методи визначення лінійної густини волокон і ниток.

Товщина (тонина) - важлива властивість волокон і ниток. Чим тонше волокно, тим більш тонку, рівномірну і міцну пряжу можна спрясти. З більш тонких ниток виготовляють більш тонкі, м'які тканини і трикотажні полотна з меншою витратою сировини.

Товщина волокон і ниток зазвичай характеризується лінійною густиною, яка визначається відношенням їх маси до довжини:

де m - маса, мг, г;

L - довжина, м, км.

Одиниця лінійної густини мг/м або г/км прийнята як міжнародна і має умовне найменування текс. Для волокон використовують також більш дрібну одиницю - мілітекс, або мг/км, а для деяких напівфабрикатів прядильного виробництва більшу одиницю - кілотекс, або кг/км.

Тонину волокон і ниток іноді характеризують номером N - відношенням довжини волокон і ниток до їх маси:

де N - метричний номер, мм/мг, м/г, км/кг.

Між лінійною густиною волокон і ниток і їх номером є подальша залежність: TN=1000

Фактичною (Тф) називають лінійну густину одиночної пряжі або комплексної нитки, визначену дослідно-лабораторним шляхом і розраховується вона за формулою:

де - загальна маса пасом або відрізків, г;

L - довжина нитки в пасмі або довжина відрізка, м;

n - число пасм або відрізків.

Кондиційною ( ) називають лінійну густину ниток, обчислену з урахуванням їх нормованої вологості:

де W_н, W_ф - відповідно нормована і фактична вологість ниток, %.

Для оцінки нерівномірності текстильних ниток за лінійною густиною (по масі окремих пасом або відрізків) застосовують середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації. Нерівномірність ниток за лінійною густиною робить вплив на обривність в технологічних процесах виробництва, від неї залежать такі властивості готових виробів, як міцність при розтягуванні, стійкість до стирання, блиск і інш.

Вживані прилади і матеріали:шаблон завдовжки 50 мм, торсіонні терези, зразки волокон, установка для визначення повітропроникненості волокон ППЛ і розсувне гребеневе поле, ножиці.

Порядок виконання роботи:

1. Визначення лінійної густини волокон проводять на прикладі лляного волокна. Для цього готують 10 пучків лляних волокон. З кожного пучка роблять вирізки за шаблоном завдовжки 50 мм Волокна у вирізці паралелізують вручну, видаляють короткі спутані волокна. З кожної вирізки відлічують по 40 волокон, визначають їх масу і розраховують лінійну густину за формулою:

,

де - маса вирізки, мг;

- довжина вирізки, мм;

- число волокон у вирізці.

2. Розраховують нерівномірність волокон за лінійною густиною за формулами:

- середнє квадратичне відхилення

,

де n - число випробувань;

- сума квадратів відхилень лінійної густини кожного пучка від середнього.

- коефіцієнт варіації за лінійною густиною

.

Результати випробувань і обчислень представляють в таблиці 5.1

Таблиця 5.1

Основні характеристики лінійної густини лляного волокна

= 50 мм; = 40

3. Для розрахунку лінійної густини ниток необхідно визначити їх масу і довжину. З цією метою використовують відрізки ниток завдовжки 1м. Готують 5 пучків ниток метрової довжини, кожний з яких складається з 25 штук. Від кожного пучка беруть 10 відрізків і зважують на торсіоних терезах (для зручності зважування відрізки перетворюють на колечка, намотуючи по черзі на кінці розкритого пінцета). Потім визначають фактичну лінійну густину ниток і коефіцієнт варіації. Результати зважувань і обчислень представляють в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Основні характеристики лінійної густини ниток

Довжина відрізків ниток 1 м

4. Ознайомитися з прискореним методом визначення товщини волокон по повітропроникненості. Метод заснований на залежності повітропроникненості маси волокон від їх товщини. В одиницю часу через шар тонких волокон повітря проходить менше ніж через шар товстих волокон.

Прилад ППЛ є столом з камерою для закладки проби волокна, вентилятора для створення повітряного потоку, двох манометрів: лівого для виміру втрати тиску при проходженні повітря через пробу волокна і правого - для контролю швидкісного режиму випробувань Р₁ =140 мм водяного стовпа. Робоча камера сполучена з вентилятором і складається з перфорованого дна і кришки.

Цей метод рекомендований для визначення лінійної густини лляного, бавовняного і вовняного волокон.

Для приготування проби призначений прилад РП. Наважку волокна масою 20 г розкладають рівномірно по всій поверхні голчатого поля і за допомогою грат занурюють в гребені. Відкидають грати і включають кнопку «ПУСК», гребеневе поле розсовується. Далі гребені зсувають і складене полотно піддають трикратній обробці. Волокно з гребенів знімають за допомогою вилки і одержане полотно складають в чотири шари. За допомогою шаблона надають полотну форму паралелепіпеда розміром 80x80 мм (відповідно розмірам камери). Підготовлену пробу закладають в робочу камеру приладу ППЛ і пропускають через неї повітря під тиском 140 мм водяного стовпа.

На лівому манометрі визначають втрату тиску від проходження повітря через шар волокна і за її величиною знаходять по таблиці 5.3 розщепленність волокна.

Таблиця 5.3

Визначення розщепленності волокна

за свідченнями манометра приладу ППЛ

, мм водяного стовпа	Розщепленність, од.	, мм водяного стовпа	Розщепленність, од.

Контрольні запитання

1. Які характеристики товщини (тонини) ви знаєте?

2. Якими методами визначають лінійну густину і метричний номер волокон і ниток?

3. На чому заснований прискорений метод визначення товщини волокон?

4. Що таке кондиційна лінійна густина волокон і ниток?

5. Як оцінюють різний характер і рівень нерівномірності ниток за товщиною?

Поиск по сайту: