Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Суть власності її економічні та юридичні аспекти.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ.

План

1. Суть власності, її економічні і юридичні сторони.

2. Об’єкти і суб’єкти власності

3. Типи і форми власності

4. Роздержавлення і приватизація. Форми роздержавлення і приватизації

5. Тенденції розвитку відносин власності в економіці України.

 

Суть власності її економічні та юридичні аспекти.

1. Пануючі форми власності виступають економічною основою суспільства. Вони визначають в ньому природу економічних відносин: Характер і форми розподілу, форми обігу, рівень особливості споживання встановлюється невипадково, а обумовленні відносинами власності. Характер системи управління, класова структура, політична і соціальна структура теж формуються спираючись на основу основ-відносини власності.

У вітчизняній літературі чіткого визначення поняття власності знайти не вдається і деякі автори вважають, що це не випадково.

В період будівництва соціалізму всім громадянам країни формально було надано право власності на суспільне багатство. Реальних можливостей реалізувати це право у них практично не було. Тому економічна наука і давала не досить чітке визначення власності і відносин власності. Не рідко воно розширювалося до поняття виробничих відносин. Власність визначалась як система об’єктивних відносин між людьми, що історично змінюються в процесі виробництва, розподілу, обміну, споживання і характеризують привласнення засобів виробництва і предметів споживання.

Водночас зустрічаються і спрощені не досить точні визначення власності, зокрема відношення людей до речей, що їх оточують. Воно може бути двояким, або даний індивід, колектив , суспільство є власником, або вона йому не належить. Між власниками і не власниками , а також між власниками і не власниками виникають певні відносини відносини власності.

Власність має одну характерну особливість – історичну зумовленість. З одного боку, об’єктивний характер власності такої, що зародилась сформувалась і постійно розвивається поглиблюється незалежно від волі людей. На перших порах існування людства власність на засоби виробництва була груповою, колективною, пізніше виникає приватна власність на засоби виробництва, землю і робочу силу, розвиваючись виникає власність на вироблену продукцію, капітал.

При капіталізмі індивідуальна приватна власн6ість перетворюється в групову, колективну, в суму приватних власностей капіталу, виникає державна власність і нова форма колективної власності, коли співвідношення її об’єктів стають робітники, інші члени суспільства.

Поява власності не бажання, не примха окремої людини, класів, держави, її ніхто спеціально не видумував. Вона виникла як об’єктивний результат розвитку суспільства і включає в себе всі його надбання. Власність належить до вічних категорій. Її можна лише вивчати лише з наукової і практичної сторін, поглиблювати, вміти використовувати у повсякденному житті, ніяким декретом її не можна скасувати

З іншого боку історична зумовленість власності характеризує її як безкласову категорію. Саме вона однаковою мірою готова служити всім класам та суспільним формаціям.

Свідоме нехтування надкласовою суттю власності обійшлося і обходиться нашому суспільству надзвичайно дорого.

Найпоширенішою є таке трактування власності: власність

- це система відносин між різним суб’єктами – державою, державою і підприємством, державою і громадянами

- з приводу привласнення, користування, розпорядження і економічної реалізації засобів виробництва і результатів виробництва

Привласнення – це абсолютне володіння. Власник має право продавати, дарувати здавати в оренду, тобто він має право виключного фізичного контролю над об’єктом власності.

Користування – передбачає можливості застосування корисних властивостей об’єктів власностей для певних цілей

Розпорядження – це комплекс заходів, що дозволяють відчувати об’єкти власності : продавати, закладати, дарувати, здавати в оренду, передавати спадково і т.д. відносини розпорядження відображають специфіку дій власників і не власників

Економічна реалізація – це відносини , які забезпечують одержання і зростання доходу, що зумовлено об’єктами власності. Ці відносини полягають у збереженні і примноженні власності за допомогою задоволення потреб і запитів споживача.

Ці відносини власності в різних країнах, конкретних історичних умовах мають різний правовий режим. Отже власність має і юридичний вміст.

Право власності - це врегульований законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності регламентується законами і іншими нормативними актами, як правило закріпляється угодами.

Власність - є основою відносин в системі ринку. Безпосередньо на ринку, при різних формах господарювання маємо справу з власником. Він є одним із найважливіших суб’єктів ринку. Від його багатства уміти виробити товар, запропонувати споживачеві та реалізувати – залежить яким бути ринкові. Справа не змінюється від виду власника: приватного, державного чи колективного. Очевидним є положення: щоб ринок був багатим на товари, він повинен бути багатим насамперед на їх власників – без них ринок неможливий.

На даній основі розвивається ще один важливий елемент ринкової економіки - конкуренція виробників з їх поступовим розвитком на шляху обмеження монополізму. Отже власник формує і регулює ринок, відчуваючи його постійний вплив на собі.

Тому однією з найважливіших проблем сьогоднішнього дня залишаються проблема відчуження виробника від власності на землю, майно, результати праці. Закон України «Про власність» прийнятий 7.02.1992 р., спрямований на забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного та культурного потенціалів республіки для підвищення життя її народу.

Багаторічне нехтування розуміння загальновизнаної всім цивілізованим світом суті власності та ефективних форм її практичної реалізації і зумовило сучасну соціально-економічну кризу.

Втрата працівником почуття реального власника рівнозначна втраті зацікавленості до підприємства, високопродуктивної праці, кінцевого результату праці.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.