Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Організаційно-розпорядчі методи управління персоналом





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Реалізація організаційних стосунків здійснюється за допомогою організаційно-розпорядчих методів, які частіше називаються адміністративними.

Адміністративні методи тісно пов'язані з економічними методами, оскільки вони спрямовані на вирішення єдиних завдань і досягнення однієї мети. Застосування цих методів передує економічним методам, оскільки спочатку треба сформувати власне об'єкт управління і структуру управління. В процесі виробничої діяльності економічні методи управління реалізуються у формі адміністративного впливу суб'єкта управління на об'єкт управління (ухвали, накази, розпорядження). Відрізняються адміністративні методи управління від економічних формою прояву і механізмом дії. Якщо економічні методи спираються на економічні інтереси людей, то адміністративні засновані на почутті боргу, відповідальності, дисципліни і розуміння можливості адміністративного покарання.

Особливості організаційно-розпорядливих методів управління:

– прямий вплив на об'єкт управління;

– обов'язковість виконання адміністративних вирішень вищестоящих органів для підлеглих структур;

– суворо визначена відповідальність за невиконання вказівок і розпоряджень.

Акти управління підрозділяються на нормативні й індивідуальні.

Нормативні акти управління не мають конкретного адресата і містять загальні норми щодо тих або інших умов і мають тривалий період дії (статути, положення про підрозділ, посадові інструкції, норми витрат матеріалів, праці, стандарти).

Індивідуальні акти управління адресуються певним об'єктам управління (накази, розпорядження, вказівки).

Організаційно-розпорядчі методи управління ділять на три групи: організаційно-стабілізуючі, розпорядчі і дисциплінарні.

Організаційно-стабілізуючі методи управління виконують основну роль. З їх допомогою на тривалий час визначають структуру управління, способи взаємодії елементів системи управління, функції, повноваження і форми відповідальності об'єкту управління. Виражено це через систему документів, серед яких, – статут підприємства або організації, колективний договір між організацією і трудовим колективом, організаційна структура, штати, положення про підрозділи, посадові інструкції. Ці документи обов'язкові для виконання всіма співробітниками, а їх невиконання спричиняє за собою вживання заходів дисциплінарної дії. До складу методів організаційно-стабілізуючого управління входять регламентація, нормування і інструктаж.

Регламентація полягає в розробці і введенні в дію організаційних положень, обов'язкових для виконання протягом визначеного цими положеннями часу (положення про підрозділ, посадові інструкції).

Нормування – м'якший метод адміністративного впливу. Він призначений для встановлення нормативів, які служать орієнтирами в діяльності. Залежно від рівня управління розрізняють:

– загальнодержавні нормативи: норми оподаткування, ставки ввізних мит, мінімальний розмір заробітної плати;

– загальносистемні нормативи: норми амортизації, природного спаду при зберіганні і перевезеннях;

– внутрішньовиробничі норми: витрачання сировини, пального, норми вироблення.

По видах норми діляться на технічні, планово-економічні, трудові, фінансово-кредитні, матеріально-постачальницькі.

По термінах дії розрізняють довгострокові і короткострокові норми.

Інструктаж – найбільш м'який спосіб організаційного впливу. Він полягає в ознайомленні з умовами роботи, особливостями виконання завдання, в застереженні від можливих помилок, порадах щодо виконання окремих видів робіт і операцій. Інструктаж завжди має форму методичної і інформаційної підтримки, здійснюваної за допомогою радіо, телефону, відеопристроїв, особистим контактом.

Розпорядчі методи управління застосовуються, коли в практиці управління виникають проблеми, які не вкладаються у встановлені регламенти і нормативи. Такі ситуації обумовлені порушенням зв'язків між суб'єктом і об'єктом управління, недостатньою обґрунтованістю деяких управлінських рішень, зривами постачань, зміною характеру попиту і призводять до відхилень від прийнятих планів. В цьому випадку застосовуються способи розпорядливого впливу. Розпорядливий вплив здійснюється на основі розробки управлінських рішень щодо способів подолання відхилень, що виникають. Такі рішення виходять від керівників, мають обов'язковий характер і не підлягають обговоренню або зміні. Для розпорядчого впливу характерна нерегулярність його виникнення, оскільки відхилення в прийнятому порядку управління виникають раптово і їх важко передбачити. Розпорядливий вплив може бути у формі ухвали, директиви, наказу (основна форма), розпорядження або резолюції.

Важливим практичним питанням управління є ефективність виконання розпорядчих методів. Визначити її рівень можна шляхом зіставлення того, що передбачалося наказами і іншими формами розпорядливого впливу, з тим, що досягнуте фактично при їх реалізації.

Дисциплінарні методи управління призначені для підтримки стабільності організаційних зв'язків і стосунків, а також відповідальності персоналу за належного виконання дорученої роботи.

Дисциплінарна відповідальність і стягнення застосовуються, коли працівником здійснюється дисциплінарна провина – протиправне винне невиконання або неналежного виконання трудових обов'язків. Невиконання працівником обов'язків існує тоді, коли доведена його особиста провина і він діяв навмисно або необережно. Якщо ж працівник порушив свої трудові обов'язки з не залежної від нього причини (відсутність необхідних умов, недостатня кваліфікація), то він не може притягатися до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарна відповідальність настає за наявності трьох умов:

– невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов'язків;

– бездіяльність працівника або перевищення ним своїх повноважень;

– порушення працівником правових норм.

Дисциплінарні стягнення накладаються керівником підприємства і іншими посадовими особами, яким надано таке право в установленому порядку (начальник цеху, відділу, служби, ділянки).

Звільняти працівників можуть лише керівники підприємств, а керівники структурних підрозділів можуть виходити із клопотанням про застосування такого виду дисциплінарного стягнення.

 

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.