Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Тектонічна структура



 

Найбільшими тектонічними структурами Північної Америки, або структурами першого порядку, є давня Північноамериканська материкова платформа і три складчастих пояси, що утворились в геосинклінальних поясах, які оточували платформу у нижньому і верхньому палеозої, мезозої та кайнозої: Кордильєрський мезозойсько-кайнозойський, Гренландський каледонський і Аппалачський каледонсько-герцинський. Материковій платформі на земній поверхні відповідають рівнини, зрідка платформні гори, складчастим поясам – гори і нагірні рівнини. Платформа займає більшу частину материка.

Фундамент платформи складений давніми докембрійськими кристалічними породами і залягає на різній глибині. В одних місцях він виходить на денну поверхню, утворюючи щити, в інших лежить на значній глибині, вкритий осадовими породами. Ділянки платформи, де осадовий чохол відсутній і кристалічний фундамент виходить на денну поверхню, називають щитами. Ділянки, де кристалічний фундамент вкритий потужним чохлом осадових відкладів, називають материковими плитами. Щити і плити платформи є тектонічними структурами другого порядку. У межах Північноамериканської платформи виділяють один, але дуже великий за площею Канадський кристалічний щит. Решту території займає материкова плита.

 

У межах плити виділяють антеклізи, синеклізи і крайові прогини, які називають тектонічними структурами третього порядку. Антеклізами називають виступи кристалічного фундаменту материкової плити, синеклізами – прогини. Крайові або передгірні прогини утворюються на крайових частинах плити по лінії зіткнення океанічної і материкової літосферних плит, на межі між складчастим поясом і плитою материкової платформи. Антеклізам на земній поверхні відповідають височини, синеклізам – низовини, крайовим прогинам – низовини або передгірні нахилені рівнини. Найбільшими антеклізами Північноамериканської платформи є антеклізи Адірондак, Озарк і Льяно, найбільшими синеклізами – Міссісіпська внутрішньоматерикова синекліза, що складається з кількох менших за розмірами синекліз (Мічиган, Іллінойс, Форест-Сіті та ін.), і синеклізаГудзонової затоки. Найбільшими крайовими прогинами Північноамериканської платформи є Кордильєрський мезозойський і Передаппалачський герцинський.

Крім давньої платформи в межах Північної Америки виділяють і молоді епіпалеозойські платформи, які сформувались на фундаменті палеозойської складчастості. Іноді ці тектонічні структури називають крайовими синеклізами давніх платформ. Вони займають західну частину острова Елсмір і декілька островів, що розташовані на захід від нього, вузьку смугу північно-західного узбережжя материка, Берегові рівнини (Примексиканську і Приатлантичну) і півострів Юкатан.

 


 




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.