Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Історія України. Тема 8. Культура Київської Русі





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Культура – це рівень розвитку матеріальних і духовних благ у конкретний історичний період.

Культура Київської Русі формувалася під впливом місцевих язичницьких традицій та візантійського християнства.

Населення Київської держави ще за дохристиянських часів створило багату, самобутню культуру. Певний вплив на її розвиток справили також зв’язки східних слов’ян із сусідніми народами.

Новий етап у розвитку всіх галузей культури на Русі починається з утвердженням християнства як державної релігії. Нова релігія пов’язала Русь із надбаннями європейської та світової культури, принесла з собою новий світогляд і нову мораль, бо в центрі християнства – людина, її особистість.

Загальна характеристика культури Київської Русі:

1. Вплив візантійської культури та східного християнства (православ’я).

2. Взаємодія із західноєвропейською та азійською (кочовою) культурами.

3. Збереження язичницьких традицій.

 

Загальна характеристика:

— вплив візантійської культури, взаємодія із захід-ноєвропейською та азійською культурами;

— великий вплив християнства на духовну і ма-теріальну культуру держави;

— збереження язичницьких традицій. Здобутки:

1) запроваджено писемність — азбуки глаголиця і кирилиця;

2) відкрито школи при церквах і монастирях, у тому числі для дівчат;

3) при Софійському соборі створено бібліотеку;

4) відомі перші лікарі — Агапіт, Даміан, що були ченцями Печерського монастиря;

5) початкові географічні знання;

6) розвиток художньої літератури: до нас дійшли «Ізборник», «Слово про закон і благодать» Іларіона, «Повчання дітям» Володимира Моно-маха, «Слово о полку Ігоревім»;

7) поширення перекладів, зокрема візантійських хронік та античної літератури, літератури Індії та Близького Сходу;

8) започаткування і розвиток літописання, най-відоміші літописи — « Повість минулих літ», Київський літопис;

9) розвиток усної народної творчості (казки, леген-ди, билини, думи, пісні, прислів'я тощо);

10)розвиток містобудування, дерев'яної та кам'яної архітектури: Десятинна церква, Софійський со-бор, Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, Спаський собор у Чернігові, Михайлівський собор у Переяславі; руський літопис XI ст. налічує 700 церков на Русі;

11)розвиток монументального живопису (фрески, мозаїка), іконопису, книжкової мініатюри;

12)розквіт ремесел: ювелірної справи, ковальства, зброярства, гончарства тощо.

 

Нестор — учений чернець, автор «Повісті минулих літ». Біографічні дані Нестора невідомі. Народився він не пізніше 1057 р. Скоріше за все, Нестор походив зі шляхетної родини якогось полянського містечка, що дозволило йому отримати освіту та відійти від язичницьких традицій, ще досить сильних на Русі. Що спонукало Нестора обрати чернецтво, сказати важко, проте вік опиняється в Києво-Печерському монастирі. Він постає перед нащадками передусім літературно обдарованою людиною. І хоча деякі історики піддають сумніву авторство Нестора щодо «Повісті минулих літ», на Русі ще в XIII ст. саме його вважали укладачем літопису. Нестор не тільки доповнив існуючі літописи, насамперед Київський звід 1095 р., а й переробив виклад історії Руської землі. Він увів її в контекст всесвітньої історії. Нестор розпочав розповідь біблійним переказом про розподіл землі між синами Ноя і додав до списку відомих йому народів світу слов'ян. Літописець докладно розповідає про назви слов'янських племен та територію їх розселення, уточнює численні факти з історії культурного та політичного життя Київської держави. У «Повісті минулих літ» він виступив прихильником ідеалу державного врядування Руської землі.

Освіта У Х – ХІІ ст. сформувалася давньоруська система освіти. Перші школи відкривалися при Володимирі Великому(988 р.) для дітей князів і бояр. При Ярославі Мудрому шкільна освіта значно розширилася. У 1037 р. Ярослав Мудрий організував у Софіївському соборі Києва першу бібліотеку, яка нараховувала 960 рукописів. У 1086 р. онучка Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна відкрила першу школу для дівчат.
Архітектура   АРХІТЕКТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ.Осередками розвитку архi тектури за часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави були міста. Для давньої Русіхарактерними були дерев’яні та земляні оборонні укріплення. Камінь у будівництві наші предки почали застосовувати в 10 ст. Найдавнішу ка м’яну споруду – князівський палац – було відкрито археологами на Старокиївській горі. У літописі ця споруда згадується пiд 945 р. Протягом 989–996 рр. У Києві з каме ню будували храм Богородицi, відомий під назвою Десятинної церкви – перший хри стиянський кам’яний храм Київської Русі. Кам’яне будівництво особливо пожва ви ло ся за князювання Ярослава Мудрого. У Києвi тоді було збудовано найбільший собор держави – Софiю Київську, Золоті Ворота, храми Георгіївського та Ірининського монастирів. Будівництво розгорталося не тільки в стольному місті. У Чернігові князь Мстислав Володимирович 1036 р. заклав Спасо-Преображенський собор. Видатною пам’ят кою давньоруської архітектури був Успен ський собор Печерського монастиря,збу дований протягом 1073–1078 рр. У 1108–1113 рр. великий київський князь Святополк-Михайло Ізяславич збудував Свя томихайлівськийЗолотоверхий со бор. Прикметно, що більшість відомих нині мурованих архітектурних пам’яток було споруджено за часів роздробленості. Тільки в Києві тоді збудували 19 кам’яних споруд — зокрема церкву Спаса на Берестові (1125), Богородицi Пирогощої на Подолi (1136), Кирилівську церкву тощо. Багато храмів з’яви лося в Чернігові. З надзвичайною май стер ністю збудовано Бори со гліб ський собор, Успенський собор Єлець кого монастиря, Iллiнську й П’ят ницьку церкви. Перші кам’яні храми вражали своїми роз мірами, проте від кінця 12 ст. руськібудівничі почали відмовлятися від грандіозних споруд, віддаючи перевагу храмам, меншим за розмірами, але яскра вішим за оздоб лен ням. Найпоширенішим відтоді в руській ар хітектурі став одно купольний храм піра мi дальної конструкції. ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРИ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ. У Галицькій землі за сто совували здобутки романської архітек тури, поширеної в Угорщині, Чехії, Польщі. Галицькі будівничі споруджували храми й палаци з місцевого каменю — вапняка. Особливостями галицької архітектури є надзвичайна різноманітність типів споруд, для оздоблення яких часто використовували білий камінь та спосіб облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зо браженням грифонів, орлів, воїнів, з рослин ним і геометричним орнаментами тощо. Розквіту архітектура Галицької землі до сягла у 12 ст. за князювання Ростиславичів. У стольних містах тоді з’явилися муровані князівські палаци, кам’яні храми, оборонні споруди. Найвідомішою пам’ят кою галицької архітектури є грандіозний Успенський собору Галичі,збудований у середині 12 ст. Ярославом Осмомислом. Єдиною спорудою давнього Галича, що збереглася до наших часів, є церква св. Пантелеймона,побудована в другій по ловині 12 ст. (нині с. Шевченкове Галиць кого р-ну Івано-Франківської області). У 13 ст. активно розбудовувався й Холм, проте, на жаль, жодна з пам’яток холмської архітектури не збереглася. У Галицько-Волинському літо писі вміщено розповідь про собор Іоанна Златоуста, який князь Данило спорудив і відновив після пожежі Холма 1256 р. Серед збережених храмових споруд Во лині найстарішим є Успенський собор у Володимирі, збудований за князя Мстисла ва Ізяславича в 1160 р. У 13 ст. на Західній Волині з’явився новий тип оборонних спо руд – великі оборонні вежі-донжони, по будовані з каменю або цегли.   Архітектура була представлена культовими спорудами: перша камяна церква на Русі – Десятинна церква (988-996 рр., Володимир Великий), під стінами якої загинули останні захисники Києва в 1240 р. Софіївський собор (1037 р., Ярослав Мудрий), Успенський собор Києво-Печерського монастиря (1051 р., Ярослав Мудрий), Спасо-Преображенський собор у Чернігові (ХІ ст.), Видубецький монастир у Києві (ХІ ст.), Михайлівський собор у Переяславі (ХІ ст.), Михайлівський золотоверхий собор у Києві (ХІІ ст.) За часів Володимира Мономаха споруджено перший міст через Дніпро у Києві Усього, згідно з літописом, на Русі було побудовано 700 церков.  
Живопис та прикладне мистецтво   Живопис був представлений фресками, мозаїкою, іконописом та книжковою мініатюрою. Фрески- картина, написана фарбами по свіжій вогкій штукатурці. Мозаїка – зображення, зроблене з окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла. Книжкова мініатюра – кольоровий малюнок, що прикрашав, ілюстрував і доповнював рукописний текст та розміщувався на його полях або між рядками. Іконопис – мистецтво писання ікон. Іконостас – стіна з ікон у храмі східного (візантійського) обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини. Відомими вітчизняними живописцями на Русі були ченці Києво-Пичерського монастиря Григорій та Алімпій (Аліпій) – засновник руської іконописної школи. Шедеврами світового рівня є мозаїки Софій сь кого та Михайлівського соборів у Києві.Як і мозаїки, фрески в руських храмах створювали за візан тійськими традиціями. Крім мозаїк і фресок, храми оздоблювали іконами. Перші ікони привозили на Русь із Візантії. Так, шанованою на Русі була ікона Вишгородської Богоматері. Її привезли в середині 12 ст. з Константинополя. Вона при кра ша ла храм святих Бориса і Гліба у Вишгороді, звідки князь Андрій Боголюбський 1155 р. вивіз її до Владимира-на-Клязьмі. У 2000 р. на Волині віднайшовся ще один шедевр константинопольського малярства 11–12 ст. – Холмська ікона Богородиці. Незабаром після впровадження християнства на наших теренах виникали місцеві осередки іконопису. Створювали ікони в іконописних майстернях у монастирях. Дія ли вони в Києві, Чернігові, Галичі тощо. Джерела зберегли відомості про одного з найперших руських iко но писцiв – київського майстра Алiпiя (Алімпія).Від нього бере свій початок славетна малярська школа Києво-Печерського монастиря. Унікальною пам’яткою цього малярського осередку є ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими, яку за найсу час нішими дослідженнями датують початком 12 ст. Найвидатнішою і найхарактернішою пам’яткою малярської культури княжої України в іконописі є віднайдена в середині 80-х рр. 20 ст. й повернута із забуття завдяки реставрації ікона Богородиці (остання третина 13 ст.) з Успенської церкви в с. Дорогобужі на Волині. Шедевром світового мистецтва є мініатюри «Остромирового Євангелія» (1056–1057 рр.). Книгу прикрашено численними ініціалами, заставками й трьома сторінковими мініатюрами з зображенням євангелістів Іоана, Марка й Луки. Цікавим прикладом мистецтва книж кової мініатюри є «ІзборникСвятослава» 1073 р.На другому аркуші цієї книги вміщено мініатюру, на якій зображено князя Святослава Ярославича з сім’єю. Це один з перших дав ньоруських групових пор третів реальних людей.
Писемність та література     Писемність на Русі поширюється після запровадження християнства (988 р.).Формувалась писемність на основі кирилиці – слов'янської абетки Кирила та Мефодія (ІХ ст.). Вважається, що до кирилиці на Русі деякий час поширювалась інша абетка – глаголиця.Памʼятки оригінальної писемності:«Найдавніша правда» (м. Новгород, 1016 р.) «Правда Ярослава» («Руська правда», 1036 р.), «Правда Ярославичів» (1072 р.), «Устав» Володимира Мономаха (1113 р.) – пам’ятки давньоруської юридичної літератури«Повчання дітям» (1117 р., Володимир Мономах) – авторський твір Володимира Мономаха, де він дає настанови своїм дітям щодо управління державою за християнськими цінностями. «Повість минулих літ» (1113 р. Нестор) – давньоруський літопис, складений ченцем Нестором, у якому зібрані оповідання давньоруської та всесвітньої історії. «Слово про закон і благодать» (≈ 1050р., Іларіон) – авторський філософський твір першого руського митрополита Іларіона про переваги християнського віровчення. «Печерський Патерик» (ХІІІ ст.) – збірка оповідань про святих угодників Києво-Печерського монастиря. «Слово о полку Ігоревім» (1187 р.) – твір невідомого автора про трагічний похід Новгород-Сіверського князя Ігоря на половців 1185 р. Галицько-Волинський літопис – руський літопис, складений у другій половині ХІІІ ст. Переклади церковних текстів: Реймське Євангеліє (сер. ХІ ст.) – церковнослов’янський рукопис першої половини XI ст. Реймське Євангеліє Анна Ярославна, після виходу заміж за французького короля, привезла до Франції. На ньому тривалий час присягали французькі королі. Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.) – одна з найвидатніших пам’яток старослов’янського письменства в давньоруській редакції. «Остромирове Євангеліє»містить євангельські читання для неділі і свят.Переписане зі староболгарського оригіналу у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира. «Ізборники» Святослава (1073 і 1076 рр.) – давньоруська рукописна книга. Ізборники були складені в перекладі з грецької мови для великого князя Святослава Ярославовичау Києво-Печерському монастирі монахом Никоном. Також давньоруська література представлена усною народною творчістю – билинами про Іллю Муромця, Добриню Микитича, Альошу Поповича…
Наукові знання   Кін ХІ – поч. ХІІ ст. – життя лікаря Печерського монастиря Агапіта.
Національна символіка     Перша літописна згадка про тризуб як князівський знак Київської Русі датована Х ст. У воїнах Святослава в руках прапори із зображенням тризуба. За часів Володимира Великого тризуб стає офіційним князівським знаком.

 

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.