Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Пневматодогічна антропологія.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

Святий Дух нас не робить лише святими, але також Він робить нас Божим образом в Христі, згідно вічного Божого плану.

Ми вже багато раз наголошували, що людина не має образу Божого але є Божим образом. Це говорить про те, що Бог не є чужим для людини, але навпаки стає більш інтимнішим в ній в тій мірі, наскільки вона, може наблизитись до самої себе, тобто до свого власного буття.

А зараз розглянемо, як здійснюється це інтимне взаємопроникнення між Богом та людиною вже через саме створіння людини? Св. Отці відповідають однозгідно: "У Святому Дусі". Перш за все мусимо згодитись з тим, що людина вже від початку свого створіння є буття "пневматоформне", тобто одуховлене. Її духовна сторона, можна сказати, є Святий Дух, якого Бог вдихнув людині в моменті її сотворення (Бут 2,7). У Святому Письмі людина вважається життєздатною лише тоді, коли вона живе у Св. Дусі, бо лише в Святому Дусі людина є гідна, щоб її Бог покликав по імені. Власне, людина є спасенною від смерті лише тоді, коли живе в Дусі. Також і для НЗ "нове життя" є месіанським даром Христа. Початок цього життя бере свій початок у Дусі Ісуса Христа в Дусі Господа, в Святому Дусi. Святий Дух є невід'ємною частиною людини та становить її духовність. Особливо св. Іриней Ліонський впроваджує цю суттєву новизну християнського життя у боротьбі проти гностиків. Його трихотомічна дифініція християнина залишилася аж до цього часу традиційною для східного богословія:

“Досконала людина складається з трьох реальностей: тіло душа та святий Дух; те, що спасає та надає форму е Дух; душа ж в моменті її злуки з Духом, Ним підноситься, але коли в інший момент падає в сферу тіла - різко падає у земські бажання. Отже, ті, які не мають елемент, який, спасає та формує людину для її справжнього життя є та справедливо називатимуться, кров та м'ясо, тому що немає в них Божого Духа... Але всі ті, які бояться Бога вірять у прихід Його Сина, та які через їхню віру дозволяють жити в їхніх серцях Святому Духові, ті заслуговують називатися чистими та духовними, тими, які живуть для Бога тому що мають Духа Отця, який очищає людину та підносить її до Божественного життя Отже можемо сказати, що Святий Дух належить, в певному розумінні, до людського "я". Однак цим не мається на увазі, що між людиною та Св. Духом є ідентичність. Дух є Даром, який Бог дає людині. Іншими словами, це є спосібдякуючи якому людина, через створення та нове створення через Христа, приймає участь в Божественній природі”.[9]

Святий Дух установлює справжнє життя для людини. Семеон Новий Богослов говорить:

"Так як наше тіло хворе або здорове, будучи без душі не може рухатись і навіть не може представляти будь-яких проявів форм життя, так само і грішна душа, без Святого Духа е мертва і тому абсолютно не може жити вічне життя... Тому скажи мені, як можеш по справжньому жити, небудучи з'єднаним із справжнім життям, яке є Святий Дух, через Якого і Який кожного віруючого перероджує та оживотворяє в Христі?”.

Грецькі отці часто говорять про особове ''замешкання" Святого Духа в Церкві та у кожному християнинові. Вони намагаються пояснити,, як є можливе, що Бог і Людина формують цілістність. Св. Василій говорить, що Св. Дух є нашою формою: Святий Дух вдосконалює буття, які обдаровані розумом, комплектуючи їхню бездоганність як їхню форму[10]. Його називають Світло, але тут йдеться про внутрішнє Світло. Це Світло стається в нас самих спроможністю бачити та стається невід'ємною частиною нашої природи. Так як спроможність бачити знаходиться в здоровому оці, так само активність (ενεργεία) Святого Духа у очищеній душі"[11]. Св. Василій, базуючись на походженні слова, доповнює: оскільки людина є буття розумове (λογικός) оскільки має участь в "Λόγος". Бога, так само і є буттям "πνευματοκος" духовне, оскільки Св. Дух установлює її суттєву форму. Отже Святий Дух є в людині як невід'ємна її частина, але одночасно відмінна від неї подібно як форма у Арістотеля. Відносно цього Теофан Затворнік каже, що Святий Дух є Душа душі людини.

Святий Дух - Божественний "Іконограф".

 

Східна та західна традиції Церкви єдиноголосно згоджуються, що Той, Хто втискає людині Божий образ є Святий Дух. Христо є добрий Іконописець, який пише у віруючих, через Святого Духа образ Небесної Людини (Рм.. 8,29;2Кор 3,18). Іншими словами Бог стається присутнім в людині через Ісуса Христа, у Святому Дусі; людина є образ Божий, тому що є покликаний до сопричастя з Богом, а Святий Дух є Той, Хто робить реальним це сопричастя, тобто їх приводить до сопричастя. Цей Зв'язок не має зовнішнього чи психологічного характеру але перемінює саме буття Людини, яке вже від самого її створення є покликане до цього сопричастя; це означає "бути покликаним, щоб бути Божим образом" через Христа у Св. Дусі Обожествлення у Святому Дусі, Святий Атанасій вчить: "Через Святого Духа ми всі маємо участь у Бозі..., входимо, щоб бути частиною Божественної природи через" участь у Святому Дусі..., ось чому святий Дух обожествлює тих, в яких є присутній".

 

Тепер постараємось схематично показати діяння Святого Дyxa у процесі нашого обожествлення:

1. Обожествлення може здійснитись завдяки тому, що Св. Дух відкриває створене, щоб з єдналось з Нествореним. Створіння саме по собі не може відкритись, щоб прийняти Створителя. Власне тому Св. Дух робить можливим втілення створіння в Сині, даючи йому, своєю присутністю, можливість відкритись для втілення в Сина. "Власне у Святому Дусі, каже св. Атанасій, Λόγος прославляє створіння та обожествлюючи його, давши синівство, веде його до Отця".

2. Обожествлення є присутнє також і як "оселення" Бога в нас. Це оселення" розуміється безпосередньо як оселення Св. Духа. Бог може оселитись в нас тільки лишень через освячення Святого Духа (І Пт.. 1,2;). Бути Святим, тобто бути обожествленим означає мати участь в Божій природі через Христа в Святому Дусі.

3. Обожествлення стається можливим лише тому, що у Св. Дусі людина стається "сином в Сині". Св. Кирило Єрусалимський неустанно повторює у катехизах на Хрещення: "Ми є справді гідні, дякуючи Його великому милосердю, щоб називати Бога своїм Отцем. І то не через наше синівство, яке має природу небесного Отця, але через благодать Отця через Сина і Святого Духа ми є переведені від стану рабства в стан синівства"

4. Обожествлення людини в Святому Дусі називається також "освячення". Св. Дух є Духом Святості, тому що в Ньому Бог є тричі Святий. Тому Він нас досягає і перемінює в себе самого. Як каже св. Василій, святість не існує без Духа. Святість християнина полягає в тому, що людина бере участь у святості зовсім іншого ніж вона", в Бозі, який є тричі Святий а особливо в Святості Духа, Який називається Святий. Святість Духа не є лише святістю моральною, але передусім онтологічною. Отже бути святим означає брати участь в, Божественній природі у Святому Дусі.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.