Магдебурзьке право

КЛАС

Середні віки

(V – XV ст.)

Період формування та поширення феодальних відносин.

Література:

І–

Авторська розробка:

вчитель історії

вищої категорії,

Вчитель-методист

А.М. Кіркова

м. Ізмаїл – 2014

ІСТОРІЯ –це наука, що вивчає:

- як жили різні народи, які події відбувалися в їхньому житті, як і чому життя людей змінювалося;

- усі джерела про минуле для того, щоб встановити послідовність подій, процес розвитку людства та зробити висновки про причини подій

ІСТОРИЧНІ ПЕРІОДИ –

культурно-історичні етапи в розвитку людства:

Стародавній світ Середні віки Нова історія Новітня історія

ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ –

період від появи первісної людини до появи перших державних об’єднань (2,5 млн. років тому – V ст.)

ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СЕРЕДНІХ ВІКІВ –

період формування та розвитку феодальних відносин у Європі (V – XV ст.)

ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ:

- речові пам’ятки (залишки жител чи поховань, предмети побуту, знаряддя праці, зброя, прикраси);

- писемні пам’ятки (написи на стінах, камені, табличках, посуді, літописи, угоди, листи, чернетки);

- усні пам’ятки(народні казки, легенди, перекази, билини, пісні)

ДОПОМІЖНІ НАУКИ:

- археологія – наука, що вивчає життя людей за речовими джерелами;

- хронологія – наука, що встановлює точні дати всіх історичних подій та їх часову послідовність, вивчає системи літочислення та календарі різних народів;

- етнографія – наука, що вивчає життя різних народів та їхню культуру

ЕРА –початковий момент літочислення

ХРИСТИЯНСЬКА ЕРА (наша ера, нова ера) –період часу від народження Ісуса Христа

за Григоріанським календарем

(запроваджений папою римським Григорієм ХІІІ у 1582 р.)

роки до нашої ери 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 роки нашої ери

ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı

Наприклад: з 8 по 4 роки до н.е. Ісус ХристосНаприклад: з 5 по 7 роки н.е.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СЕРЕДНІХ ВІКІВ:

Раннє середньовіччя (кінець V – середина ХІ ст.);

Високе, або Класичне, середньовіччя (середина ХІ – кінець ХІV ст.);

Пізнє середньовіччя (ХІV – ХVІ ст.)

ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Варвари:

кельти, германці, фракійці, іллірійці, скіфо-сармати, слов’яни

375 р. гуни вдерлися у Північне Причорномор’я (на державу остготів)

ß

Велике переселення народів

(ІV – VІІ ст.)

ß

Загибель Західної Римської імперії

Варварські королівства

ДЕРЖАВА ФРАНКІВ

(481 – 843 рр.)

ß

Р.

Верденська угода:

«Корольки» (онуки Карла великого)

остаточно поділили імперію

Карл ІІ Лисий Лотар І Людовик ІІ Німецький

Західно-Франкське Серединне Східно-Франкське

королівство королівство королівство

ß ß ß

Франція - Лотарингія; Священна Римська імперія

- Бельгія; ß

- Голландія; - Німеччина;

- Люксембург; - Австрія;

- Швейцарія; - Швейцарія

- Ломбардія;

- Італія

СЕРЕДНЬОВІЧНЕ СУСПІЛЬСТВО

Привілейовані стани

«Ті, що воюють» «Ті, що моляться»

- феодали-сеньйори; - біле духовенство;

- феодали-васали ß- чорне духовенство

Духовно-рицарські ордени

Непривілейовані стани

«Ті, що працюють»

селяни міщани

- вільні; - ремісники;

- залежні (кріпаки) - купці, лихварі;

- лікарі, вчителі

ß ß

Громади Гільдії, цехи

ß

Становий суд

дворянський міський церковний

ФЕОДАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО

Феодалізм: Þ Феодальні відносини:

- система васалітету Þ - відносини між феодалами;

- система землеволодіння та землекористування Þ - відносини між феодалами та селянами

«Феодальна драбина»

Король

Герцоги, графи;

архієпископи, єпископи, абати

Барони, віконти

Рицарі

ß

«Васал мого васала – не мій васал»

ß

Король – «перший серед рівних» ÞМіжусобні війни

СЕРЕДНЬОВІЧНА ДЕРЖАВА

Держава –

спільність людей, що мешкають на певній території та мають єдиний кордон, єдину армію,

єдину систему управління (органи влади), єдині закони, єдину фінансову систему (гроші, податки)

Монархія –

форма держави, при якій вища державна влада належить одній людині і передається у спадщину

Ранньофеодальна монархія –

перша форма держави у період середньовіччя (вождь ® король)

Але

Феодальна роздробленість –

розпад єдиної держави на багато незалежних чи майже незалежних від монарха феодальних володінь

(міжусобні війни)

ß

Вотчинна монархія –

така монархія, при якій монарх відновлює єдність держави та утворює національну державу,

спираючись на підтримку дрібних і середніх феодалів, а також селян та міщан

ß

Станово-представницька монархія –

така монархія, при якій влада монарха обмежена представницьким органом влади

Станово-представницькі органи влади –

органи влади, що представляють інтереси різних суспільних станів

(парламент, Генеральні штати, кортеси, рейхстаг, сейм, Земський собор)

Абсолютна монархія –

така монархія, при якій абсолютно вся влада належить монарху

Теократична монархія –

така монархія, при якій вся влада належить голові церкви (Папська область)

СЕРЕДНЬОВІЧНЕ СЕЛО

V – ІХ ст.

Натуральне господарство:

Я

скотар селянин ремісник

ß

Натуральний податок

ІХ – ХІ ст.

Зміни в господарстві:

- залізні знаряддя праці (борона, важкий плуг, коси, серпи);

- двопілля ® трипілля;

- ремінна упряж ® хомут + підкови Þ використання коней;

- «вівця перемагає льон» Þ вівчарство;

- водяні млини, вітряки

ß

Поділ праці Þ зростає продуктивність праці

ß

ХІ – ХІІІ ст.

Товарне господарство:

Я – скотар Я – селянин Я – ремісник

ß

Грошовий податок

Міграції

Воєнна колонізація Внутрішня колонізація

- хрестові походи; Þ - розселення ченців («госпіти»);

- «наступ на Схід»; - розселення селян

- реконкіста

ß

«Трійця злигоднів»

(війни, голодомори, епідемії)

Але

Розвиток господарства (обмін досвідом)

СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО

Х – ХІІІ ст.

Виникають європейські міста

Причини Наслідки

- розвиток сільського господарства Þ- натуральне господарство

+ ß

- розвиток ремесла Þ - товарне господарство

Місцевість

римські фортеці перехрестя шляхів, феодальні замки

бухти, затоки

Міста – васали феодалів:

- сплачували податки;

- сплачували судові штрафи;

- виконували накази феодала

ß

Х – ХІІІ ст.

Комунальний рух

мирні засоби (викуп) збройні сутички

ß

Магдебурзьке право

ß

Комуни –

міські громади, що домоглися незалежності від феодала і обирали органи самоврядування

(магістрат – міська рада, бургомістр – голова міської ради)

ХІ – ХІІ ст.

Городяни

бюргери (повноправні: небюргери (неповноправні:

брали участь у виборах) не брали участь у виборах)

міська верхівка середній прошарок: міські низи

патриціат: - дрібні й середні торговці; плебеї:

- багаті купці; - майстри, митці; - підмайстри, учні;

- цехові майстри; - лікарі, вчителі; - наймити, партачі;

- лихварі - жебраки

ХРИСТИЯНСЬКА ЦЕРКВА В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Період імперської церкви

Міланський едикт – 313 р. – 395 р. – розпад Римської імперії

Період Вселенських соборів (7)

І Нікейський собор – 325 р. – 787 р. – ІІ Нікейський собор

Х ст.

Німецькі імператори (Оттон І, Оттон ІІ, Оттон ІІІ)

підкорили собі пап, поширили свою владу на церкву: інвеститура, симонія

Велика схизма

Р.

Західна – католицькаСхідна – православна

(«вселенська») («істинна»)

м. Рим ß м. Константинополь

Церковна ієрархія:

Папа Римський Голова церкви® Вселенський патріарх

«Чорне»: архієпископ, Духовенство вищого рангу ® «Чорне»: архієпископ,

єпископ, митрополит єпископ, митрополит

«Чорне»:протоархімандрит, абат, Духовенство нижчого рангу ® «Чорне»: архімандрит, ігумен,

абатиса, пріор; ієромонах, архідиякон;

«Біле»: декан, архіпресвітер, «Біле»: протопресвітер, протоієрей,

каноник, капелан ієрей, протодиякон, диякон

ß

Боротьба за інвеституру

(1075 – 1122 рр.)

папа Григорій VІІ « імператор Генріх ІV

Період хрестових походів

І Хрестовий похід – 1096 р. – 1444 р. – похід на Варну

ХІІІ ст. виник конклав («замкнена кімната») але ХІV – ХV ст.

1309 – 1378 рр.

«Авіньйонський полон» пап:

французький король Філіпп ІV Красивий переселив їх до м. Авіньйон

ß

Поиск по сайту: