ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОЇ ЕЛІТИ НА СЛОБОЖАНЩИНІ

КУЛЬТУРА ТА ПОБУТ ДВОРЯНСТВА СЛОБОЖАНЩИНИ

Роботу виконав

учень 11 класу

Артемівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7

Артемівської міської Ради

Донецької області

Калеєва Марина Євгенівна

Науковий керівник: Бєлов Олександр

Юрійович., вчитель історії.

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Формування місцевої еліти на Слобожанщині.....................................5

1.1. Походження дворянства…………………………………………………...........5

1.2. Ментальні особливості дворянства...................................................................9

1.3. Дворянська родина Щербиніних………………………......................................12

РОЗДІЛ 2. Матеріальна культура дворянства……………………………………….15

2.1.Культура виробництва......................................................................................15

2.2.Садибне будівництво…………………………………………………...................16

2.3. Соціальні питання ............................................................................................18

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ...............................21

ДОДАТКИ..............................................................................................................23

ВСТУП

Актуальність теми.Нам випало жити у час стрімких змін у суспільстві. Розбудовується нова демократична держава Україна, ми вже не уявляємо буденного життя без новітніх технологій. Змінюється світ навколо нас, змінюємося ми. На жаль, не завжди оновлення має позитивний зміст, бо людина часто втрачає свою духовність, забуває про своє високе призначення творити добро й справедливість. Саме ці філософські категорії повинні керувати людськими вчинками. Цей вічний закон життя для сучасної людини полягає передусім в міцному засвоєнні важливих загальнолюдських цінностей, у звіренні з ними своїх помислів, дій.

У Харківській області зараз у занедбаному стані знаходиться багато різних садиб дуже відомих свого часу власників. Всі вони мають велике історичне значення, а деякі представляють значну архітектурну цінність. Відомий харківський історик В.Маслійчук у передмові до перевидання чудової книжки Г. К. Лукомського та М. В. Клейнміхеля «Старинные усадьбы Харьковской губернии», що була надрукована в буремному Петрограді 1917 р., наводить фразу англійського соціального історика Пітера Леслета: «Світ, який ми втратили». Хоча мова в даній книжці йдеться лише про частину «втраченого світу», яка сьогодні чи не найбільше піддається нашому захопленню, – про побут провінційних дворянських садиб ХVІІІ–ХІХ ст. Саме ця частина «втраченого світу» існує в багатьох усвідомлених та й неусвідомлених варіаціях: від незбагненного зачудування минулим, а в тому минулому історичні діячі набувають ледь не казкових, переважно позитивних рис, до, власне, утилітарного милування порцеляновою чашечкою з панської садиби, чи, скажімо, бажання сфотографуватися біля мармурових левів у залишках графського маєтку графа Клейнміхеля в с. Лютівці поблизу Золочева.

У «втраченому світі» люди дещо не такі, як зараз, – божні, чуйні, чемні, шляхетні, завжди готові допомогти, щедрі, освічені, вони плекають старовину, так відрізняючись від сучасного бездушного і раціонального світу. Найголовніше, що той світ був би «втраченим» по-всякому. Сувора модернізація, нові форми суспільних взаємин так чи інакше б знищили оте старе, миле, традиційне, «коли час немов завмер», але «неправильне», нелегітимне знищення того світу в результаті жорстокої революційної бурі та тривалого експерименту радянської доби підсилює тугу за несправедливо загубленим і незрозумілим.

Історія дворянства Харківської губернії, ми переконані, ще стане об’єктом прискіпливого дослідження істориків, але саме вона є наочним відображенням неоднозначності та суперечливості української історії, історії діалогу на прикордонні, в даному випадку російського й українського, модернізації й традиції, «великих прагнень та малих звершень», є яскравим свідченням неодноманітності соціального розвитку Російської імперії.

Тому дуже важливо звертатися до історичної минувшини, де досвід людських стосунків стає джерелом наповнення духовності сучасної людини. Звертання до історії відомої дворянської родини Щербиніних пояснюється, насамперед, зацікавленістю до їх відданого служіння Батьківщині, до життєвих принципів, ідеалів, які й зараз повинні мати сучасні люди. Активною була також їх економічна діяльність, тому дослідити її, вивчити досвід ведення господарських справ дуже важливо в умовах сучасних економічних негараздів. Крім того, в поміщицькій садибі вирішувалися й соціальні питання: діяла лікарня, працювала школа. За документами обласного Управління культури, старовинна садиба визнана пам’ятником культурної спадщини та взята під охорону державою.

Тому тема, яку обрано для дослідження, є дуже важливою і актуальною.

РОЗДІЛ І

ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОЇ ЕЛІТИ НА СЛОБОЖАНЩИНІ

Поиск по сайту: