ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ

Важливим етапом, революційною подією в розвитку зброї та збройної боротьби стало застосування пороху як метального засобу і винайдення вогнепальної зброї.

Офіційною датою появи вогнепальної зброї, принай­мні серед європейських народів, вважається XIV століття. На Русі вперше про неї згадує «Софійський временник» у 1382 р. під час оборони Москви від татар та «Галиць­кий часопис» у 1389 р.

У XIV столітті стрілецькою зброєю були гармати, зменшені настільки, що можна було стріляти з руки. їх називали ручницями або гаківницями: знизу виступав гак (мал. 34).

Мал. 34. Суцільнометалева ручна бомбарда-гаківниця початку XV ст.

Тоді ж з'явилися рушниці з ґнотовим замком: на За­ході — аркебузи, на Русі — ручні пищалі (мал. 35).

Мал. 35. Пищаль XVI ст.

На початку XVI ст. в арміях європейських держав стали використовувати досконаліші ґнотові рушниці-мушкети (мал. 36). В Росії мушкети були на озброєнні у стрільців (мал. 37).

Велике значення для розвитку стрілецької зброї мав перехід від ґнотових та кременевих до колісцевих замків.

Мал. 36. Європейські мушкети ХУІ-ХУП ст. (застосовувалися в Росії)

Ця гладкоствольна дульнозарядна зброя проіснувала до XIX ст.

Перші зразки нарізної зброї були створені ще у XVI ст., але через складність виготовлення на озброєння вони потрапили тільки у 60-х роках XIX ст.

Винахід у першій половині XIX ст. ударного замка і капсуля як засобу запалення метального заряду, паперового (у 60-х ро­ках — металевого) унітарного па­трона, удосконалення замків і створення затворів дали змогу під час Мілютінської військової ре­

форми переозброїти армію на-

Мал. 37. Стрілець. Для опори використову­вався бердиш

різними казеннозарядними ка­рабінами і гвинтівками (гвин­-

тівка Мосіна, мал. 38). Важливим етапом у розвитку стрілецької зброї було створення автоматичної зброї (мал. 39). Вона з'явилась на-

Мал. 38. Гвинтівка Мосіна. 1891/1930 рр.

прикінці XIX ст. Першість у серійному виготовленні і прак­тичному застосуванні належить Росії. У 1913 р. В. Г. Фе­доров запропонував свій автомат, яким була озброєна рота 189-го Ізмаїльського полку під час Першої світової війни.

Мал. 39. Автомат Федорова. 1916 р.

Бурхливий розвиток автоматичної зброї відбувся в роки Другої світової війни. Було створено велику кількість пістолетів-кулеметів, автоматів. Найбільше розповсюд­ження мав пістолет-кулемет Шпагіна (мал. 40).

Мал. 40. Пістолет-кулемет Шпагіна. 1941 р.

У післявоєнний період на озброєння армії надійшли високонадійні, невеликих габаритів зразки легкої авто­матичної зброї: самозарядний карабін Симонова (СКС), ручний кулемет Дегтярьова, снайперська гвинтівка Дра-гунова (мал. 41), автомат Калашникова АК-47.

Мал. 41. Снайперська гвинтівка Драгунова. 1963 р.

На початку 50-х років розпочалась ера автомата Ка­лашникова (мал. 42) — найкращого зразка стрілецької зброї XX ст., модифікації якого є на озброєнні багатьох армій світу, в тому числі й Збройних Сил України.

Мал. 42. Автомат Калашникова

Поиск по сайту: