Спосіб прямокутних координат використовують, як один із самих точних способів детального розмічування кривої. Особливо доцільно його використовувати, коли задають однакові частини кривої. В цих умовах достатньо виконати розрахунки один раз, щоб розрахувати прямокутні координати точок, які розташовані на осі кривої і на однаковій віддалі одна від одної (рис.139). Для розрахунків за вісь абсцис приймають тангенс Т, а вісь ординат - радіус R з початком координат в точці початок кривої (ПК). Призначають довжину частини кривої k, на яку опирається величина кута ф і розраховують його за формулою
180° х k
V = —, (180)
JlR
Рис. 139. Спосіб прямокутних координат Прямокутні координати точок обчислюють за формулами
X1=R sin у; Y1=2Rsin2y/2;
X2=R sin2 у; Y2=2Rsin2y; (181)
X3=R sin 3у; Y3=2Rsin23y/2;
В польових умовах вісь кругової кривої закріплюють наступним чином. Від початку координат точки ПК за тангенсом T відкладають абсцису X1 і отримують точку I0. В цій точці будують перпендикуляр в сторону кривої одним із вибраних методів (екером, теодолітом) і за ним відкладають ординату y1 та отримують точку 1, яка буде лежати на осі кривої. Після цього від початку кривої за тангенсом відкладають абсцису X2 і отримують точку 20, в якій будують перпендикуляр в сторону кривої, та відкладають на ньому ординату y2 і отримують точку 2 тощо.
Детальне розмічування однієї половини кривої виконують, коли за початок прямокутних координат прийнята точка ПК (початок кривої). Другу половину кривої розмічають, коли за початок прямокутних координат прийнятий КК (кінець кривої). Якщо простежити за закріпленими точками на місцевості за вище наведеною методикою, то ми побачимо як проходить вісь кривої, яка є основою для виконання подальшого розмічування лінійної споруди.