Цей спосіб використовують на виробництві в тих випадках, коли не вимагається висока точність позначення осі кривої лінійної споруди на місцевості. Методика використання даного способу наступна: приймають довжину хорди £ та обчислюють центральний кут у при відомому радіусу R (рис. 141).
Кут у обчислюють на основі теореми косінусів. В трикутнику 0(ПК)1 відомі три сторони, тоді кут у обчислюють за формулою
cos y=(2R2 - £)/2R2,
Рис.141. Спосіб продовження хорд
За величинами у і R розраховують прямокутні координати першої точки за формулою (181). Для закріплення точки 2 на кривій, спочатку обчислюють довжину відрізка d за формулою
d=f/R (184)
В подальшому встановлюють теодоліт в точці ПК і візують зорову трубу на точку 1 та відкладають від точки 1 за напрямком
труби віддаль { і закріплюють точку 2'. Точка 2 буде знаходитися на перетині дуг проведених за допомогою радіуса { від точки 1 і радіуса d від точки 2' на поверхні землі. Після цього переносять теодоліт в точку 1, а зорову трубу наводять на точку 2 і за напрямком
труби відкладають віддаль { та фіксують точку 3'. Шляхом застосування способу лінійної засічки знаходять точку 3 і т. д.
Спосіб кутів
Спосіб кутів відносять до неточних способів, але на виробництві його використовують досить часто (рис.142).
Приймають величину хорди і частини кривої та обчислюють величину кута у за формулою
sin y/2=€/2R (185)
Встановлюють теодоліт в точці початок кривої (ПК) і від напрямку
на ВК відкладають кут у /2 та за напрямком труби відкладають віддаль
і і фіксують точку 1. Після цього від напрямку на ВК відкладають
кут у і від точки 1 відкладають віддаль і так, щоб кінець її перетнувся з візирною віссю труби і фіксують точку 2 і т. д.
Точки 1, 2 і 3 можна винести в натуру прямою кутовою засічкою. Доцільно це виконувати двома теодолітами. Один встановлюють в точці (ПК) і відкладають від напрямку на BK
горизонтальні кути по черзі у /2, у , 3у /2 і т.д., а другий в точці O та відкладають горизонтальні кути від напрямку на (ПК) по черзі
у , 2у , 3у і т.д.
Точки будуть знаходитися на перетині візирних осей теодолітів. Цей спосіб значно підвищує точність положення точок, але тут повинен бути доступ до точки O.