Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Відповідність відстані між екраном персонального комп'ютера і працівників до розмірів екрану



Розмір екрана персонального комп'ютера по діагоналі Відстань від екрана персонального комп'ютера до очей працівника
35/38 см (14"/15") 600 - 700 мм
43 см (17") 700 - 800 мм
48 см (19") 800 - 900 мм
53 см (21") 900 - 1000 мм

 

Клавіатура розміщується на поверхні столу або на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури – в межах від 5 до 15 градусів.

Робоче місце з персональним комп'ютером оснащене пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщується. Пюпітр для документів повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача ПК, що і монітор.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці забезпечує добру видимість монітору, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм.

При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з ПК відділяються одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

Конструкція робочого місця користувача персональним комп'ютером забезпечує підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками:

· ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг;

· стегна - в горизонтальній площині;

· передпліччя - вертикально;

· лікті - під кутом 70 - 90 градусів до вертикальної площини;

· зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 градусів відносно горизонтальної площини;

· нахил голови - 15 - 20 градусів відносно вертикальної площини.

Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90 - 140 градусів.

Висота робочої поверхні столу для персонального комп'ютера – в межах 680 - 800 мм, а ширина – забезпечує можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.

Здебільшого на підприємстві використовуються столи з таими показниками: висота – 750 мм, ширина – 1400 мм, глибина – 1000 мм.

Робочий стіл для персонального комп'ютера має простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги – не менше 650 мм.

Робочий стіл для персонального комп'ютера, як правило, обладнаний підставкою для ніг шириною 500 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20 градусів. Підставка має рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 15 мм. Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, є обов'язковим.

Відносно вікон робочі місця на підприємстві розміщені так, щоб природне світло було збоку, переважно з лівого та забезпечувало коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Робоче місце, обладнане персональним комп'ютером розташоване так, щоб уникати попадання в очі прямого світла. Джерела штучного світла розташовані з обох сторін від екрану паралельно напрямку зору. Щоб уникнути світових блисків від екрану, клавіатури, освітлювальних пристроїв, сонця в напрямку очей робітники застосовують антиблискові сітки, спеціальні фільтри для екрану, захисні козирки та жалюзі на вікнах. Вікна приміщень повинні мають регулювальні пристрої для відкривання.

Штучне освітлення приміщення обладнане системою загального рівномірного освітлення. У кабінетах, де переважають роботи з документами, допускається вживання системи комбінованого освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення). Загальне освітлення має виконане у вигляді суцільних ліній світильників, що розміщені збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. На підприємстві застосовують світильники таких класів світлорозподілу:

· світильники прямого світла - П;

· переважно прямого світла - Н;

· переважно відбитого світла - В.

Як джерело світла при штучному освітленні застосовуються, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання становить від 70 до 90 градусів відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах складає не більше 200 кд/кв. м , а захисний кут світильників більший за 40 градусів.

Світильники місцевого освітлення, які застосовують в приміщеннях, де здебільшого працюють з документами, мають напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом в 40 градусів.

В кабінетах використовувати система вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення. Для забезпечення нормованих значень освітлення віконне скло та світильники очущаються 4 рази на рік, та своєчасно проводиться заміна ламп, що перегоріли.

Лінія електромережі для живлення персональних комп'ютерів, їх периферійних пристроїв (принтер, сканер тощо) виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника на пдприємстві відповідно до законодавства України забороняється. Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників.

Усі провідники відповідають номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму тощо. У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних комп'ютерів, на помітному та доступному місці встановлений аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Персональні комп'ютери, периферійні пристрої підключаються до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення. Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників мають спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника.

На підприємстві впроваджена конструкція знімної підлоги, яка забезпечує:

· вільний доступ до кабельних комунікацій під час обслуговування;

· стійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих плитах;

· вирівнювання поверхні підлоги за допомогою регулювальних опорних елементів;

· взаємозамінюваність плит.

Плити знімної підлоги – важкогорючі, з межею вогнестійкості не менше 0,5 год.. Покриття плит виконано з матеріалів, які під час горіння не виділяють шкідливих токсичних речовин та газів, що сприяють корозії. Опори та стояки знімної підлоги – негорючі. Покриття плит підлоги є гладеньким, міцним, антистатичним, таким, яке легко чистити пилососом або прибирати вологим способом. Також на підприємстві забезпечено відведення з покриття підлоги статичних зарядів.

Отвори в плитах для прокладання кабелів електроживлення виконані безпосередньо в місцях встановлення устаткування.

Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції. Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, приладів та меблях [11, с. 274-302].

На туристичному підприємстві ТОВ «Феєрія» категорично забороняється:

· експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

· застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПТЕ (правила технічної експлуатації) до переносних електропроводок;

· застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

· користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

· підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

· використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам підприємств-виготовлювачів [64].

Рівні шуму та вібрації на робочих місцях осіб, що працюють з персональними комп'ютерами, відповідають Державним санітарним правилам і нормам України.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. Як засоби шумопоглинання застосовуються негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц. Крім того стеля на підприємстві – підвісна з аналогічними властивостями.

Таким чином, облаштування робочих місць на підприємстві ТОВ «Феєрія», обладнаних персональними компьютерами, забезпечує:

· належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

· оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

· належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця.

А також враховуває такі небезпечні і шкідливі фактори:

· наявність шуму та вібрації;

· м'яке рентгенівське випромінювання;

· електромагнітне випромінювання;

· ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

· електростатичне поле між екраном і оператором;

· наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

Проаналізувавши систему заходів по охороні праці, можна зробити висновок, що керівництво підприємства дійсно дотримується правил охорони праці, і тому ризик виникнення професійних захворювань для працівників туристичної компанії ТОВ «Феєрія» невеликий, проте він існує. Оскільки основна діяльність передбачена в межах підприємства, то більшість часу працівник проводить за комп'ютером. Тому характерним є значне зорове навантаження. Крім того виконується велика кількість рухів кистями (при введенні тексту, редагуванні зображень тощо).

Але найпоширеніші професійні захворювання офісних працівників сьогодні не визнаються такими ні нашим законодавством, ні медичними документами, і сама держава поки не зобов'язує роботодавців надавати таким співробітникам право на особливий режим праці, скорочений робочий час чи інші компенсації. Тому достовірних даних про кількісне та якісне співвідношеннях професійних захворювань офісних працівників поки що немає, і медична статистика з цієї проблеми знаходиться на рівні розрізнених відомостей і науково необгрунтованих повідомлень про окремі захворювання у засобах масової інформації. І це незважаючи на той факт, що офісні працівники сьогодні - масова професія, їх чисельність становить понад 60-70% всього працюючого населення. В Україні не вели таких досліджень, а от, наприклад, в Росії підрахували, що протягом періоду з 2007-го по 2010 роки до лікарів з різними скаргами звернулися близько 470 тисяч офісних працівників [62].

Хоча традиційно офіс вважається безпечним місцем роботи, сидячий спосіб життя, стереотипність рухів співробітників та емоційне напруження негативно позначаються на їхньому здоров'ї.

До числа професійних захворювань офісних працівників, викликаних перевантаженням окремих систем чи органів тіла можна віднести хвороби хребта: сутулість, сколіоз, проблеми з суглобами і т. д. Серед хворобливих станів офісних співробітників фахівці називають такі: больові синдроми (в спині і шиї, головні болі напруги, синдром «комп'ютерної миші» (тунельний синдром)), синдром «сухого ока». Крім того, у офісних працівників високий ризик виникнення серцево - судинних захворювань, захворювань шлунково-кишкового тракту, а також розлад емоційної сфери [57].

Найчастішим захворюванням офісних працівників є м'язово-скелетні болі, і на даний момент з'являється все більше даних про те, що їх виникнення у офісних працівників асоційовані з факторами ризику робочого середовища. Протягом одного року різні м'язово-скелетні болі з'являються майже у 40% офісних працівників. Біль у нижній частині спини є найбільш поширенішою причиною непрацездатності, пов'язаної з умовами роботи у людей віком до 45 років.

В Україні такі дослідження не проводились, а в Росії було проведене опитування серед 220 (120 анкет і 100 інтернет-опитувань) лікарів неврологів поліклінік Москви, яке показало, що близько 70% осіб, які звернулися зі скаргами на болі в спині, становлять офісні працівники люди віком від 35 до 50 років. У 2008 році в Москві ця група захворювань стала причиною майже 380 тис. днів тимчасової непрацездатності. За період з 1991 по 2008 роки поширеність хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини в Москві збільшилася в 1,4 рази і склала понад 2000 випадків на 100 000 дорослого населення [60].

Тож підприємство ТОВ «Феєрія» щоб забезпечити своїх працівників відпочинком, що дає змогу очам та тілу працівників відпочити від праці за комп'ютером, впродовж робочої зміни передбачає:

· перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

· перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами).

Можна зробити висновок, що питання з охорони праці є одним з найважливіших на сучасному етапі життя нашого суспільства, у період коли роботодавці ставлять для себе основним завданням як найшвидше й з мінімальним вкладенням засобів отримати найбільший прибуток, мало уваги приділяється, а часом і взагалі ігноруються вимоги безпеки праці.

Охорона праці − це багатогранне поняття, під ним слід розуміти не тільки забезпечення безпеки працівників під час виконання ними службових обов'язків, насправді воно охоплює різні заходи. Наприклад, профілактика професійних захворювань, організація повноцінного відпочинку й харчування працівників під час робочих перерв, забезпечення їх необхідним спецодягом і гігієнічними засобами й навіть виконання соціальних пільг і гарантій. Правильний підхід до організації охорони праці на підприємстві, грамотне використання різних нематеріальних способів стимулювання працівників дають останнім необхідне почуття надійності, стабільності й зацікавленості керівництва у своїх співробітниках. Таким чином, завдяки налагодженій охороні праці знижується також плинність кадрів, що в свою чергу благотворно впливає на стабільність усього підприємства.

Проаналізувавши можливості виникнення професійних захворювань, можна стверджувати, що умови праці на туристичній фірмі ТОВ «Феєрія» є оптимальними. Проте для покращення цих умов та попередження виникнення професійних захворювань доцільно запропонувати деякі рекомендації.

Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати знімні підлокітники (на підприємстві – стаціонарні), що регулюються.

Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та штучної іонізації, кондиціювання повітря.

Для профілактики професійних захворювань повинні передбачатися внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку, можливо навіть в більшій нормі ніж передбачено трудовими нормами. Для зниження нервового та емоційного напружень, поліпшення мозкового кровообігу, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ.

ВИСНОВКИ

 

 

Для того, щоб організація була успішною та досягала найкращих результатів, необхідна якісна реалізація всіх принципів, правил та навиків у формуванні стратегії управління, найновітніших технологій менеджменту, а також застосування необхідних стилів та методів керування підприємством, зважаючи на складові елементи процесу управління та умови функціонування фірми на ринку.

Стратегія – це довгостроковий курс розвитку підприємства, спосіб досягнення цілей, який воно визначає для себе, керуючись власними міркуваннями. Вона дає визначення основних напрямків і шляхів досягнення цілей зміцнення, зростання та забезпечення виживання організації у довгостроковій перспективі на основі концентрації зусиль на певних пріоритетах.

Для того, щоб правильно сформулювати стратегію необхідно знати, які ж види стратегій існують взагалі і які з них можуть бути вибрані для конкретного підприємства при тих чи інших обставинах. Система класифікації стратегій підприємства включає низку ознак, за якими стратегії поділяються на окремі групи, наприклад, за ієрархією в системі управління (корпоративна, ділова, функціональна, операційна стратегії), за функціональним критерієм (маркетингова, виробнича, фінансова, організаційна, соціальна стратегії), за стадіями життєвого циклу бізнесу (стратегіїї зростання, утримання, скорочення), за способом досягнення конкурентних переваг (стратегії мінімальних витрат, диференціації та зосередження).

Перелічені стратегії мають свої особливості і сферу застосування. Крім перерахованих вище, існує безліч інших стратегій, і кожна з них має прикладне значення. Таким чином, стратегія є генеральним планом розвитку бізнесу в конкурентному середовищі.

Пріоритетне значення в умовах мінливого зовнішнього середовища, забезпечення стійких конкурентних позицій та довгострокового успіху підприємства має розробка оптимальної конкурентної стратегії. Конкурентна стратегія являє собою комбінацію визначених видів діяльності і процесів, які дозволять фірмі залучити цільову групу клієнтів. Таким чином, стратегія припускає узгодження різних напрямків діяльності компанії, завдяки якому всі зусилля слугують послідовному зміцненню потенційних конкурентних переваг компанії на ринку.

Сутність процесу стратегічного планування зводиться до розроблення стратегії організації й може базуватись на таких методах планування:

· ресурсний метод, в якому враховуються ринкові умови господарювання та наявність ресурсів. Цей метод може застосовуватись за монопольного становища підприємства або за слабкої конкуренції;

· цільовий метод передбачає планування, початковим моментом якого стають потреби ринку, попит на продукт (послуги);

· екстраполяційний метод планування за відсутності загроз з боку конкурентів і надія на те, що розвиток у майбутньому відбуватиметься зі збереженням показників, темпів і пропорцій, досягнутих на момент розробки плану;

· інтерполятивний метод принципово протилежний методу екстраполяції.

Процес планування стратегії складається з певних послідовних етапів:

· оцінка й аналіз наявної стратегії організації;

· аналіз та оцінка зовнішнього і внутрішнього середовища організації, встановлення цілей розвитку;

· прогнозування сценаріїв імовірних подій, можливих ринків;

· коригування наявної або формування нової стратегії;

· обґрунтування й вибір стратегічних альтернатив;

· розробка функціональних і ресурсних стратегій;

· запровадження, контроль та оцінка результатів.

В даній роботі розглядається процес формування стратегії на туристичному підприємстві ТОВ «Феєрія», яке дотримується стратегії конкурентоспроможності, що проявляється через стратегію зниження собівартості турпродукту, стратегію диференціації, стратегію сегментування ринку, стратегія впровадження новинок та стратегію швидкого реагування на потреби ринку.

Аналіз роботи підприємства, наведений у другому розділі, дозволяє зробити висновок, що у наслідок сформованої стратегії, основними конкурентними перевагами ТОВ «Феєрія» є:

· виграш у собівартості (вартості) товарів;

· високі якісні характеристики (споживчі якості) продуктів;

· унікальність деяких пропозицій.

Проведений в другому розділі аналіз свідчить, що позиція підприємства на обраному ринку є стійкою, і розроблені рекомендації щодо підвищення конкурентноздатності, а саме:

· вдосконалення нормативно-організаційне забезпечення;

· робота з персоналом компанії, що включає декілька етапів;

· налагоджування зв'язків з корпоративними клієнтами;

· розширення асортименту туристичних послуг;

· вдосконалення цінової стратегії фірми;

· розробка друкованого каталогу фірми ТОВ «Феєрія»;

· розпродаж турів за зниженими цінами не лишев сезон;

· реалізація рекламних заходів;

· робота з виставками.

Проаналізувавши наведені пропозиції у третьому розділі, можна зробити наступний висновок, що реалізація каталогу, роботи з корпоративними клієнтами та розпродажу турів призведе до збільшення прибутку на 22%, при збільшенні собівартості лише на 4%.

Проведений аналіз охорони праці на підприємстві у четвертому розділі дає можливість зробити висновок, що керівництво компанії відповідально ставиться до своїх підлеглих і забезпечує їм умови праці відповідно до чинного законодавства України.

 

РЕЗЮМЕ

 

Метою дипломної роботи є формування сучасних технологій управління підприємством туристичної індустрії, що спрямовані на вирішення актуальних питань, пов’язаних з організацією стратегії управління туристичним підприємством в умовах посиленої конкурентної боротьби, невизначеного й динамічного зовнішнього середовища.

Структура дипломної роботи складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, резюме, списку використаних джерел та додатків.

В першому розділі дипломної роботи «Методологічні основи стратегічного управління» розглянуто сутність стратегії та етапи її формування, а також розглянуто необхідність створення стратегічного плану, для ефективного управління туристичною організацією.

Другий розділ дипломної роботи присвячено вивченню та аналізу організаційної структури організації та дослідженню механізму формування стратегії управління на туристичній організацї ТОВ «Феєрія».

В третьому розділі дипломної роботи «Напрямки вдосконалення роботи організації внаслідок сформованої стратегії на ТОВ «Феєрія» надано рекомендації щодо покращення існуючої стратегії та запропоновані заходи для підвищення конкурентоспроможності організації.

Четвертий розділ диплому «Охорона праці в туристичній організації ТОВ «Феєрія» присвячено вивченню організації охорони праці на підприємстві.

Загалом, аналізуючи питання формвання стратегії управління організацією можна говорити про те, що в сучасних умовах діяльності туристичних підприємств може застосовуватися велика кількість стратегій для підвищення їх конкурентоспроможності, які визначаються економічною ситуацією і конкурентною позицією фірми, ступенем охоплення ринку тощо.

Практична значущість дипломної роботи визначається можливістю використання її результатів з метою підвищення ефективності стратегії та підвищення конкурентоспроможності організації.

RESUME

 

 

The object of the diploma work is to develop advanced technologies of management in tourism industry, which are aimed to solve current problems, which are related to the organization strategy of the travel agency in unspecified and dynamic environment.

The diploma consists of introduction, four chapters, conclusion, resume, list of sources and applications.

The essence of strategy and stages of its formation are discussed in the first chapter "Methodological foundations of strategic management". Also there are discussed the need of the strategic plan for effectively managing of travel agency.

The second part of the work is devoted to the study and analysis of organizational structure and to the development of management strategies in travel agency "FEERIE".

Recommendations to improve existing policies are given in the third chapter "Directions of improvement company’s strategy". Also there are proposed measures to improve the competitiveness of the organization.

The fourth part "Occupational Health in the travel agency "FEERIE" is devoted to the study of occupational health and safety at the company.

In general, while analyzing issues of management strategy’s development, it can be said that nowadays travel agencies can apply many strategies to enhance their competitiveness, which are determined by the economical situation and the competitive position of the company etc.

The practical significance of the study is determined by the ability to use given results to improve the efficiency of the company’s strategy and for developing company’s competitiveness.