Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Запобігання пожежам на сільськогосподарських об’єктах



20.1. Запобігання пожежам на складах нафтопродуктів, у гаражах, ремонтних майстернях і пунктах технічного обслуговування машин (для спеціальності “Механізація сільського господарства”

У приміщеннях ремонтних майстерень, гаражів при виконанні деяких виробничих процесів, зберіганні техніки та різних матеріалів з порушенням правил і норм пожежної безпеки можуть виникати пожежо та вибухонебезпечні ситуації.

Найбільш небезпечні виробництва повʼязані із застосуванням відкритого вогню (зварювальні, паяльні, шиноремонтні роботи), фарбуванням техніки, ремонтом акумуляторних батарей, ремонтом та регулюванням паливної апаратури та гідросистем, обробкою деревини, а також склади зберігання паливно-мастильних матеріалів та інших легкозаймистих рідин і горючих газів.

У кожному господарстві повинні бути розроблені плани-схеми розміщення автомобілів, тракторів, самохідних с/г машин та інших технічних засобів механізації на спеціальних майстернях під навісами тощо.

У спеціалізованих автопідприємствах при наявності більш ніж 25 автомобілів розробляють і затверджують план розміщення автомобілів із визначенням черговості і порядку евакуації, впроваджуються чергування водіїв у нічний час, вихідні та святкові дні, а також порядок зберігання ключів від мети запалювання. Стоянки автомобілів забезпечують буксирними канатами або штангами з розрахунку один пристрій на 10 автомобілів. Забороняється захаращувати приміщення і відкриті майданчики для стоянки автомобілів різними предметами і обладнанням.

Не допускається розміщувати поряд із закритими стоянками техніки ковальські, термічні, зварювальні, фарбувальні та деревопереробні відділення майстерень і машинних дворів.

Забороняється:

- встановлювати на відкритих майданчиках технічні засоби більше встановленої норми, утримувати їх з несправними паливними системами;

- зберігати паливо, за винятком того, що міститься в баках паливної системи;

- залишати автомобіль або тракторний причеп з вантажем;

- заправляти поза встановленим місцем паливом машини і трактори;

- застосовувати відкриті джерела вогню для розігрівання двигунів, редукторів та інших систем;

- залишати в автомобілях і тракторах промислові ганчірки;

- залишати автомобіль із включеним запалюванням.

Для всіх приміщень повинна бути визначена категорія вибухопожежних виробництв.

Трактори, автомобілі та інша техніка мають надходити в майстерню із залитим паливом. Забороняється застосовувати гарячі і легкозаймисті рідини для миття деталей.

Технологічне обладнання на усіх виробничих процесах при нормальних режимах роботи повинне бути пожежонебезпечним і мати спеціальні пристрої, що обмежують масштаби пожежі на випадок несправності або аварії. Забороняється експлуатувати обладнання з несправностями, які можуть викликати пожежу.

Ремонтні майстерні, ПТО, механізовані двори та інші виробничі дільниці, де ремонтують і обслуговують с/г техніку і обладнують засобами гасіння пожеж, а також на спеціальних щитах вивішуються списки пожежних підрозділів, інструкції з пожежної безпеки.

При виконанні зварювальних робіт основними джерелами пожежної безпеки є електрична дуга, розплавлений або розігрітий метал, а при газовому зварюванні ― ще й полумʼя паяльника. Гази, що застосовуються при зварюванні, можуть створити небезпеку вибуху.

Зварювання дозволяється виконувати на постійних або тимчасових місцях особам, які пройшли перевірку знань із пожежної безпеки і одержали відповідний допуск. Роботи виконують за письмовим дозволом особи, яка відповідає за пожежну безпеку в господарстві.

Місце виконання вогневих (зварювальних) робіт обладнують вогнегасником, лопатою, ящиком з піском. При наявності пожежного крана до нього приєднують відповідний рукав з пристроєм. Якщо в місці зварювання знаходяться спалимі конструкції, то їх надійно захищають металевими екранами або поливають водою. При цьому стежать, щоб не розтікалися іскри і розплавлений метал. Після закінчення робіт такі місця поливають водою і ретельно оглядають, щоб запобігти можливому загоранню. Стіни ковальських відділів у ремонтних майстернях слід виготовляти із неспалимих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 2 год. Канали для виведення диму повинні бути обладнані іскроуловлювачами.

При виконанні шиноремонтних робіт приміщення забруднюються гумовим полом та пилом різних тканин, а розчинники клею можуть створити пожежовибухову концентрацію парів повітря. Тому такі приміщення обовʼязково обладнують вентиляцією з необхідним обміном повітря і електрообладнання повинно мати вибухопожежонебезпечне виконання.

Дозволяється зберігати в приміщенні лише добовий запас клею, а розчинники бензину зберігають у герметичній тарі.

Забороняється використовувати несправні паяльні лампи і на випадок їх гасіння треба мати кошму.

На робочих місцях не допускається тримати спальні матеріали. Конструкції, що можуть загорітися, розміщують від джерела вогню на відстані більш 5 м, а якщо менше, то повинні бути захищені металевими екранами або поливатися водою.

При виконанні лакофарбових робіт існує небезпека вибуху, пожежі, бо фарби розчинені за допомогою легкозаймистих речовин (спирти, ацетон, уайт-спиріт та ін.). Пожежу може спричинити також самозагорання волокнистих матеріалів і просочених скипидаром і фарбами.

Вибух пароповітряної суміші в повітропроводах може виникнути від іскор електрообладнання вентиляційних систем або при терті ротора вентилятора до корпусу вентилятора. Джерелом виникнення іскор можуть бути штепсельні зʼєднання, вимикачі, світильники, якщо вони встановлені з порушенням правил пожежної безпеки.

Для запобігання пожежам і вибухам не допускається виникнення іскор, підлогу влаштовують неспалиму, а все електричне обладнання у герметичному виконанні.

Приміщення, в яких здійснюється пульверизаційне фарбування, повинне бути без перекриття, з легкою покрівлею і збільшеними світловими отворами чи ліхтарями. У приміщеннях для фарбування техніки встановлюють установки для автоматичного пожежогасіння, сушильні камери обладнують відповідними контролюючими приладами.

Нафтопродукти зберігають на спеціально обладнаних складах, нафтобазах, невелику кількість нафтопродуктів можливо зберігати у місткостях заправочних пунктів.

Склади, на яких зберігають менше 1 м3 палива, розміщують на відстані 15 м від дороги, 30 – 49 м ― від будівель і споруд. При зберіганні більшої кількості палива розмір пожежного розриву збільшують до 30 –60 м.

При зберіганні палива в підземних резервуарах віддаль між ними і будівлями 1 і 2 ступеня вогнестійкості становить 10 м, 3 ступеня ― 12 м, 4 і 5 ступенів ― 14 м.

Територію нафтоскладу обносять земляним валом, розмір якого залежить від кількості палива, що зберігається, огорожею неспалимих матеріалів і вʼїздними воротами.

Усі цистерни повинні бути встановлені на спеціальних фундаментах і заземлені. Відстань між резервуарами має становити не менше ніж 5 м.

На вʼїздних воротах складу, а також на території розміщують відповідні знаки безпеки.

Склад освітлюють світильниками, встановленими за межами складу, і захистом від блискавки.

На складі повинен бути обладнаний щит з набором первинних засобів пожежогасіння: вогнегасники, лопати, ящики з піском (закриті від опадів, кошмою або брезентом розміром 2 х2 м. Тут забороняється користуватися відкритим вогнем.

 

25.2. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і пестицидів (для факультету АБТ)

Оскільки мінеральні добрива (МД) можуть створювати пожежовибухову небезпеку, то відповідно до існуючих вимог склади МД обладнують необхідними технічними засобами, стелажами, піддонами, щитами і окремими відсіками для роздільного зберігання різних видів добрив.

Через вибухопожежні властивості розміщують окремо сухі мінеральні (крім селітри) і зріджені добрива.

МД зберігають на спеціальних складах.

МД (аміачна селітра, сечовина, гранульований суперфосфат та інші), що доставляються в мішках, зберігаються у заводській тарі, МД в пошкоджених мішках, що розсипалися або підмокли, зберігають окремо від основної партії.

МД, затарені в мішках, розміщують стосами на спеціальних щитах, щоб запобігти припливу вологи знизу. На стосах укладають мішки до 20 рядів.

Висота насипу для добрив, що злежуються, не повинна перевищувати 2 м, для інших ― 3 м.

На кожному складі МД повинні бути первинні засоби пожежогасіння.

Для складів МД, що не утворюють горючих і вибухових сумішей, необхідно мати 1 хімічний вогнегасник на 200 м2, ящик з піском (0,5 м3), лопату, бочку з водою (250 л), а також 2 відра.

Склади повинні бути обладнані електропристроями для підключення установок засобів механізації.

Склади для зберігання селітри мають підвищену пожежо- і вибухонебезпеку, тому їх розміщують окремо від інших складів сухих добрив з мінімально-допустимим пожежним розривом. Склади аміачної селітри належать до категорії Б (вибухонебезпечні). Іноді склади обваловують, тоді пожежні розриви можливо скоротити вдвічі.

На території складу підтримують суворий протипожежний режим: забороняється курити і користуватися відкритим вогнем. Місце для куріння відводять за межами складу на відстані не менш 15 м, яке відповідно обладнують і позначають знаком безпеки.

На всіх мішках повинні бути етикетки. Якщо їх нема, то мішки складають окремо.

Висота штабелю може досягати 4 м при застосуванні стоякового піддону, або 2 м, якщо плоскі піддони встановлюють в 2 яруси. Відстань від штабелями – 3 м, до стін – 1 м, до несучих балок зверху - ≥ 90 см.

Для подрібнення аміачної селітри, що залежалася, забороняється застосовувати вибухи, а також інструмент, від якого можуть бути іскри.

В кожному складі на видному місці вивішують інструкції і знаки безпеки.

В приміщенні складу на кожних 100 м2 встановлюють 1 хімічний вогнегасник, ящик з піском (0,5 м3), лопату та інший інвентар згідно з нормами.

Зріджений аміак зберігають на спеціальних складах, які поділяються на прирейкові і глибинні. Зберігають аміак або під тиском до 2 МПа в горизонтальних циліндричних і шарових резервуарах або під тиском близько до нуля, у вертикальних резервуарах. Певний тиск підтримують за допомогою спеціальної аміачно-холодильної апаратури.

Горизонтальні резервуари заповнюють на 85% повної місткості.

Резервуари для аміаку розміщують на відкритому майданчику в один ряд на залізобетонних фундаментах і обвʼязують трубопроводами для рідинної і газової фази.

Аміак перекачують за допомогою компресора, що встановлюється безпосередньо в трубопроводах газової розв'язки.

Перед заливкою зрідженого аміаку в нову цистерну, її продувають інертним газом (азотом).

Склади обладнують необхідними пристроями, засобами захисту і пожежогасіння.

Склади з рідинними МД в неробочій час охороняється.

Територія складу зберігання пестицидів повинна бути огороджена і постійно охоронятися.

Тару, звільнену від пестицидів, зберігають окремо в місці, узгодженому з органами санітарного нагляду, залежно від виду пестициду. На місцях зберігання тари встановлюється протипожежний режим.

Складські приміщення, де зберігаються пестициди, обладнують автоматичною протипожежною сигналізацією, а при тимчасовій відсутності її – будь-якою звуковою сигналізацією для подачі звукового сигналу про пожежу.

Враховуючи пожежні властивості і можливість сумісного зберігання, пестициди розміщують по секціям окремо за видами, їх фізичними і хімічними властивостями. В секції пожежонебезпечних порошкових пестицидів окремо зберігають фунгіциди, гербіциди, інсектициди; в секціях пожежонебезпечних рідинних пестицидів ― інсектициди, гербіциди і дефоліанти.

В окремій опалювальній секції зберігають пестициди, які вимагають певних температур при зберіганні.

Щоб при перетарюванні або розфасуванні препаратів (сірка,) не зʼявилися іскри, користуються деревʼяними або пластмасовими совками.

Постійно необхідно перевіряти герметичність тари, в якій зберігаються леткі речовини (діхлоретан, бромистий метил), а також усіх інших пестицидів.

Бочки і бідони з такими горючими рідинами як карбофос, метафос, фталофос, фазалом, пропанід, дихлоретан, метанілхлорід та іншими препаратами укладають пробками вгору і так, щоб вони ударялися один в другий.

На складі забороняється використовувати інструмент і знаряддя, які можуть викликати іскри, залишати в приміщенні складу спецодяг.

Порожню тару з від речовин (дихлоретан,метанілхлорід) зберігають у певному місці обовʼязково із закритою пробкою.

Не дозволяється зберігати у приміщенні складу електронавантажувачі та інші засоби механізації.

У складах зберігання пестицидів забороняється тримати хлорне вапно, що застосовується для дезактивації, бо контакт з ним вогненебезпечних препаратів може призвести до їх самозагорання. Забороняється знаходження на складах пестицидів аміачної селітри, кислот, лугів, лаків і фарб.

 

 




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.